Види анафори і приклади

Виділяють наступні її види:

1. При повторенні однакових звуків у поетичній мові створюються звукові анафори. У Пушкіна: «Грозою знесені мости, / Труни з розмитого кладовища.»
2. Морфемные анафори характеризуються повторенням одних і тих самих морфем або частин слів, як «В’язня» М. Лермонтова: «Черноглазую дівицю, / Черногривого коня!..»
3. Письменники часто вдаються до вживання лексичних анафор у своїх творіннях, коли на початку ритмічних рядків, а також строф повторюються одні і ті ж слова. Такі повтори надають ліричність і емоційність, допомагають донести до читача основну думку твору, виділяють найбільш важливі моменти в тексті. Наприклад, «Прощай, моє сонце. / Прощай, моя совість, / Прощай, моя молодість, милий синочку.» (П. Антокольський)

У вірші «Подяку» М. Лермонтова повторення прийменника «за» на початку шести рядків надає словам, спожитим не в прямому значенні, гостроту іронії. У «Демоні» единоначатием «клянуся» досягається пристрасність мови, емоційність, посилюється паралелізм уривка і його смислова виразність. У відомому вірші «Батьківщина» Лермонтов М. висловлює дивну любов до своєї Батьківщини, в першій строфі з допомогою повторення частки «ні» заперечується загальновизнане поняття патріотизму.

Майстром застосування стилістичних фігур у поезії вважається А. Фет. У вірші «Тільки у світі і є..» 4 речень утворюють одну строфу, кожен рядок починається фразою «Тільки у світі і є…». У ньому немає дієслів, вірш складається тільки з сполучень іменників з прикметниками (одне з них причастя). У чотирьох двустишиях повторенням через кожну рядок громіздкою анафори досягається промальовування дивно чистого, зворушливого образу, відчувається захоплення поета при вигляді краси природи і милого створіння.. В іншому вірші «Я прийшов до тебе з привітом» кожна строфа, крім першої, починається словом «розповісти». Такий лексичний прийом допомагає донести до читача почуття радості поета, яким хоче поділитися автор при вигляді краси навколишньої природи.

Інший представник чистого мистецтва Тютчев Ф., є відкривачем нових образних світів в поезії, оспівував у своїй творчості красу світобудови. Ось приклад анафори у поета: «Сутінок тихий, сутінок сонний». Повтором цього слова дається відчуття ліричності і мелодійності, які емоційно впливають на читача. Ще повторення слова «край» і словесних анафор «ці» і «ця» у Тютчева у чотиривірші «Ці бідні сільця» на початку кожної пари рядків першої строфи, з допомогою яких підкреслюється думка, що саме цей край, незважаючи на бідність, є рідним краєм поета.