Агнія Барто біографія коротко, список творів для дітей, творчість, цікаві факти, національність

Агнія Барто, її біографія, життя і творчість досі викликають щирий інтерес у читачів, незалежно від віку, освіти та складу характеру.

Буде справедливо сказати, що у Барто було абсолютно «легке» перо.

Саме ця легкість «в архітектурі» написаних нею дитячих віршів сприяла їх розуміння ясного змісту і легшому запам’ятовуванню.

Малюки дошкільного віку, ще не вміючи самостійно писати і читати, легко запам’ятовують прості за римі вірші великої поетеси. Цілі покоління наших бабусь і дідусів, мам і тат зросла, читаючи на дитячих ранках вірші Агнії Барто.

Агнія Барто – біографія для дітей

Сьогодні наші сучасні діти, незважаючи на свою інформованість і тотальну «зацифрованность» різними розумними гаджетами, так само як колись їхні бабусі і мами, щодня переживають: за ведмедика, якого відірвали лапу; співчувають дівчинці Тані, уронившей м’ячик у воду.

А це означає, що написані Барто рядки віршів безпосередньо стосуються відкритого дитячого сердечка і змушують переживати щиру дитячу душу.

Коли і де народилася Агнія Барто

Погодьтеся, що полюбив творчість поетеси, особливо цікаво дізнатися і перейнятися тією атмосферою, в якій вона народилася і жила. Адже, як відомо, будь-яка творчість своїми коренями сягає в дитинство.

Агнія — корінна москвичка. Вона з’явилася на світ у 1906 році в міцною єврейській родині.

В дівоцтві вона носила прізвище – Волова. Батько майбутньої поетеси, Лев Миколайович Волів, був людиною гідною і освіченим.

Працюючи ветеринарним лікарем, у вільний від роботи час він любив писати вірші та казки. Дівчинка завжди пишалася своїм батьком і по батькові.

Мама, Марія Іллівна, вийшовши заміж, присвятила своє життя родині та дочки. Вона була людиною веселим і добрим.

Дитинство і юність Агнії Львівни Барто

Дитинство і юність майбутньої поетеси були щасливими та безхмарними. Юна Агнія, будучи гімназисткою, ходила на заняття в школу балету: батько мріяв, щоб вона стала балериною.

Будучи цілеспрямованою натурою, після закінчення балетної школи Агнія надходить і відмінно закінчує хореографічне училище.

З 1924 по 1925 рік вона блищить на балетній сцені. Але, з причини небажання еміграції разом з усією трупою кордон, вона вирішує піти зі сцени.

Саме ця подія – вихід з балетної трупи в 1925 році, можна вважати ключовим і розглядати, в якійсь мірі, як фактичну творчу дату народження. А тому цей рік – це дата народження нового поета.

Початок творчого шляху

Початок позначено виходом у світ в 1925 році двох її віршів, таких як: «Кітайчонок Ван» і «Ведмедик – злодюжка».

Ці вірші дуже сподобалися Корнія Чуковського були відзначені, як яскраві і талановиті.

Отримавши таке благословення від великого дитячого письменника, починаюча поетеса відчула себе окриленою і повної творчих планів на майбутнє.

Розквіт літературної творчості Барто

Розквіт починається із середини тридцятих років двадцятого століття.

Ще будучи гімназисткою, вона зачитувалася віршами Ахматової і Маяковського. Вже тоді намагалася писати боязкі вірші та епіграми.

Якщо коротко говорити про людину, так чи інакше впливає на вибір життєвого шляху майбутньої поетеси, то не можна обійти увагою Анатолія Луначарського. Адже саме він, почувши написані нею перші вірші, відзначив талант автора і настійно радив не кидати творчість.

Трапилася ця доленосна зустріч ще під час навчання в хореографічному училищі. Захопленість громадянською поезією Маяковського, а пізніше і особиста зустріч з ним, багато в чому визначили соціальну спрямованість творчість Барто.

Якщо говорити коротко, то її дитячі твори вчать, здавалося б, простим, але дуже важливих речей: любити Батьківщину, піклуватися про слабких, не зраджувати друзів, бути сміливими і чесними.

Знамениті твори Агнії Барто

Поетеса пише багато, але збірки її віршів ніколи не припадають пилом на полицях книжкових магазинів: ні тоді, ні зараз.

Наші бабусі і дідусі, напевно, пам’ятають чудові дитячі вірші та найвідоміші твори поетеси. Це вірші зі збірок: «Братики», «Хлопчик навпаки», «Іграшки», «Снігур».

Особливо сподобалися, зовсім ще малюкам, вірші зі збірки «Іграшки»: про зайчика, кинутого господинею під дощем; про бичка, який ось-ось впаде; про Таню, яка голосно плаче…

Барто написала цілий ряд сценаріїв, за якими були зняті відомі і донині улюблені фільми. Список цих фільмів багатьом добре знайомий: «Підкидьок», «Альоша Птіцин виробляє характер» і «10 тисяч хлопчиків».

Барто дружила і працювала з режисером Іллею Фрезом. До речі, сюжет вірша «Мотузочка» був використаний Фрезом при зйомках фільму «Слон і мотузочок».

В кінці сімдесятих років відбулася презентація автобіографічної книги Барто «Записки дитячого поета». Шанувальникам та поціновувачам творчості поетеси буде і сьогодні цікаво почитати цю книгу. В ній об’єднані оповідання та щоденникові записи. Все складено таким чином, щоб не втомлювати читача і не нагнати на нього нудьгу.

Особисте життя письменниці

Особисте життя Агнії – це заміжжя і народження двох дітей. Це біль від втрати єдиного сина.

Їй довелося побувати заміжня двічі. В обох шлюби народилися діти.

Першим чоловіком став молодий поет Павло Барто. Юна Агнія Волова була молода і романтична. Закохавшись без пам’яті в ставного юнака, вона бачила сімейне життя в яскравих картинках безхмарного щастя.

Але, на жаль, молоде подружжя пов’язували лише романтика і любов до поезії. В результаті, шлюб швидко розпався, і Агнія залишилася з прізвищем чоловіка та маленьким синочком на руках. Хлопчика звали Гаріком.

Роки життя, відміряні синові – це всього вісімнадцять років. В цьому юному віці його збила вантажівка в Москві, в Лаврушинському провулку, недалеко від будинку. Пішовши повністю в роботу, займаючись творчістю, до кінця пережити цю втрату Барто так і не змогла.

Другим її чоловіком став перспективний вчений – теплоенергетик, Андрій Щегляев. Він довго і дуже наполегливо домагався руки своєї коханої. Вони прожили в щасливому і міцному шлюбі п’ятдесят років, практично навіть не сварячись.

В результаті любові фізика і лірика з’явилася на світ донька, яку назвали Танею. Можливо, саме вона стала героїнею відомого вірша «Наша Таня голосно плаче».

Барто обожнювала свою міцну сім’ю, чоловіка і дітей і мріяла, щоб всі жили під одним дахом, навіть коли діти виростуть і обзаведуться своїми сім’ями.

Коли померла Агнія Барто

У 76 років їй несподівано стало погано з серцем. Стався інфаркт. Він виявився першим і останнім.

Барто померла 1 квітня 1981 р. Вона знайшла свій останній притулок на Новодівичому кладовищі Москви.

Могила Барто завжди потопає у квітах від відданих шанувальників самих різних національностей, віку і професій.

Цікаві факти з біографії і творчості Барто

Наприкінці, хочеться трохи розповісти про цікаві факти з її біографії і творчості:

  1. За спогадами друзів поетеси, у власній родині вона була головною. Жодне рішення не приймалося без її відома і схвалення. При цьому чоловік і віддана домробітниця по імені Домна Іванівна повністю взяли на себе всі господарські турботи. Барто могла вільно їздити у творчі відрядження і писати вірші. Після загибелі сина вона стала дуже турбуватися про близьких і завжди хотіла знати, чи все у них добре.
  2. Відомо, що в п’ятнадцятирічному віці майбутня велика дитяча поетеса працювала в магазині дитячого одягу, бажаючи здобути фінансову незалежність. Для цього вона пішла на невеликий обман, зробивши себе на рік старше, так як на роботу брали лише з шістнадцяти років.
  3. У розпал вітчизняної війни поетеса отримала велику державну премію, яку відразу ж пожертвувала на потреби танкового заводу.
  4. Барто з середини шістдесятих років, протягом довгих десяти років вела на радіо програму «Знайти людину». Ця несамовита за напруженням емоцій передача допомагала розшуку та зустрічі розділених війною дітей і батьків, друзів і однополчан.
  5. Її ім’я отримала одна далека планета в безкрайньому космосі і один величезний кратер на планеті Венері.
  6. Її талановитому перу належить створення багатьох яскравих афоризмів.
  7. Агнія Барто багато років була головою Асоціації діячів літератури і мистецтва для дітей; входила до складу Міжнародного Андерсенівського журі. Її твори перекладені на величезну кількість мов.

Висновок

Ім’я Агнії Барто буде жваво ще довгі-довгі роки, так як любов до її віршам передається «у спадок», від батьків – до їх дітям. І так з покоління в покоління.

Її зворушливим віршам: про ведмедика, про дівчинку Таню, про Вовка, про бичка – не страшні ніякі сучасні технології, штучний розум і тотальна оцифрованность. Вірші Агнії Львівни Барто своєю щирістю і душевністю вже давно заслужили право на вічну любов і вічне життя.