Світ вимагає від нас відповідності якимось нормам, яким ми відповідати зовсім не зобов’язані. Навколишні чекають адекватної поведінки, виховання, сприйняття, рішення. Так чи необхідно перебудовувати внутрішній світ під зовнішні очікування? Адекватний – це нормальний або не дуже? І як адекватно реагувати на неадекватну поведінку співрозмовника?

У статті розповідаємо про проявах і ступеня адекватності, девиантном поведінці, способах протидії токсичним людям.

Хто такий адекватний?

Адекватний — це поняття, яке підкреслює відповідність об’єкта навколишньої дійсності, ситуації, очікуваннями, стандартами відносин і поглядів, нормам і правилам. Слово «адекватність» походить від латинського «Adaequatus» – «прирівняний». В теорії пізнання – це повне або імовірно повну відповідність чого-небудь. Абсолютна адекватність певною мірою гіпотетична величина така ж, як абсолютна істина і критерій істини.

Адекватність в клінічних умовах діагностує психіатр, а в побуті – хто завгодно. Суб’єктивність поняття підкреслюється тим фактом, що вкладений в нього зміст змінюється разом з розвитком суспільства і самої людини. Наприклад, у людей в неосвіченості, в пориві пристрасті чи релігійної благості поняття про адекватність і неадекватність можуть сильно відрізнятися. Можливо, тому неадекватність часто використовують як ярлик, який можна навішати практично будь-кому, якщо його слова або вчинки не вписуються в чужу картину світу.

Неможливо бути адекватним взагалі». Можна бути адекватним чогось». Тому адекватність буває додатковою характеристикою живого чи неживого об’єкта, абстрактного поняття:

• Адекватна людина — той, хто розуміє, де знаходиться, виглядає, виражається і веде себе відповідно писаним і неписаним нормам моралі, моделей або стереотипам поведінки. Той, хто вміє самовиражатися так, як подобається, але при цьому не доставляти незручності іншим.
• Адекватність як якість особистості — мірило психологічного стану, що дозволяє людині бути нормальним членом суспільства.
• Адекватна точка зору — прояв здорового глузду, зосереджене в особистій думці, оцінки подій і висловлюваннях.
• Адекватна поведінка — не суперечить здоровому глузду поведінка, яка є продуманим і прийнятним в конкретному суспільстві. Це здатність керувати своїми діями, вибирати вписуються в соціально-правові норми засоби досягнення мети.

Поняття адекватності/неадекватності застосовується у математиці, теорії ймовірності, філософії, психіатрії.

Ступені прояву адекватності.

Вкрай неадекватна поведінка, що суперечить сформованим або встановленим у суспільстві нормам, називається девіантною поведінкою. Єдиного пояснення такій поведінці немає. Одні пояснюють відхилення різкими змінами в суспільстві, інші пов’язують з недоліками виховання. Основні форми прояву – злочинність, алкоголізм, наркоманія, проституція, сексуальні збочення, суїцид, самокатування, надмірна агресія.

Але є і менш явні прояви неадекватності, які проявляються дивною поведінкою людей, які:

• Тримають у міських квартирах багато тварин, великих собак, великих або небезпечних тварин (змій, наприклад).
• Привласнюють чужі речі, одноосібно займають загальне простір.
• Лаються, обговорюють, критикують, звинувачують у всіх своїх бідах інших людей.
• Обманюють, прикидаються, симулюють, намагаються неправдивої ситуацією викликати до собі поблажливість.
• Проявляють агресію замість будь-яких аргументів, використовують фізичні методи виховання.
• Виявляють надмірну релігійність, неприйняття до представників інших релігій.
• Видивляються в кожному вчинку ознаки гендерної нерівності або спосіб це нерівність підкреслити.
• Знищують навколишнє середовище: вирубують дерева, отруюють водойми, займаються полюванням чисто з спортивного інтересу.

Велика частина таких вчинків пояснюється не психічними відхиленнями, а егоїзмом. Причому свою поведінку ці люди вважають абсолютно нормальним. Іноді вони просто дратують, іноді буквально висмоктують з інших енергію і отруюють життя. Психологи навіть придумали для них загальну назву – «токсичні люди».

Токсичні люди: адекватні або не дуже?

Токсичність — це збій, але не в генетиці, а в світовідчуванні і ставленні до оточуючих. Токсичні люди дивляться на все через фільтр скепсису і невдоволення. Вони живуть в негативі і поширюють негативну енергію навколо себе. Вони ніколи не кажуть, що відчувають, але звинувачують і вимагають від інших відповідності своїм уявленням про адекватність. Вони живуть в своїй реальності і щедро діляться своєю токсичністю з оточуючими.

Як розпізнати токсичного людини?

З першого погляду – ніяк. Але є кілька ознак, які допоможуть визначити токсичну особистість.

Токсичний осіб:

• Ніколи не зупиняється перед тим, щоб жорстко розкритикувати співрозмовника.
• Упевнений: все, що говорять і роблять інші люди – тільки йому зло.
• Активно бере участь у пошуку і покаранні винних.
• Заперечує свої негативні сторони, закриваючись знеціненням і звинуваченням.
• Заражає негативом навіть після п’ятихвилинного спілкування.
• Вселяє жах навіть на відстані, оскільки може зіпсувати настрій в телефонній розмові.
• Завжди знаходить виправдання своєї поведінки.
• Не сумнівається у своїй правоті навіть без єдиного аргументу.
• Не цінує, а знецінює все, до чого торкається.
• Плете інтриги, обожнює зіштовхувати лобами оточуючих.
• Збирає і концентрує в собі образи, неприємні спогади.
• Відкрито принижує співрозмовника в очах інших.

І головне – токсичні люди вміють вимагати і домагаються свого, оскільки впевнені в своїй правоті. Спілкування з ними забирає стільки енергії, що іноді простіше підкоритися. Але це не вихід. Як же сказати їм «ні», щоб захистити свої інтереси?

Як протистояти неадекватній поведінці?

Перевірений спосіб – звести спілкування до мінімуму. Якщо припинити потік негативу не виходить, допоможе дотримання таких правил:

• Пам’ятати, що адекватність і неадекватність – поняття суб’єктивні, пов’язані з конкретною людиною та її уявленнями про мораль.
• Розпізнати в собі риси, які залучають енергетичного вампіра.
• Позбутися від почуття провини, які насаджують токсичні люди.
• Навчитися відрізняти конструктивну критику від жовчних образ.
• Не вестися на їхні скарги, ниття, плітки.
• Не скочуватися в аналогічну поведінку: не критикувати, не скаржитися, не ображатися.
• Не вести з ними надто особисті розмови, не ділитися сокровенним.
• У розмовах використовувати максимум фактів і мінімум емоцій.
• Не боятися безповоротних втрат або розриву відносин.
• Навчитися відстоювати свої кордони, говорити чітке і ясне «НІ».

І головне – змиритися з думкою, що токсичних людей навколо досить багато. Тому якщо внутрішній діалог триває після зустрічі з кривдником – краще прокачати самооцінку. Або лікуватися самостійної дієтою: мінімум токсинів і максимум спілкування з хорошими людьми.

Висновки:

• Адекватний в буквальному перекладі – еквівалентний, подібний.
• Характеристика «адекватний», застосована до людини, – суб’єктивна оцінка, що залежить від світосприйняття оцінює.
• Неадекватна поведінка не завжди обумовлено психічними відхиленнями. Найчастіше це прояв людського егоїзму.