Хан Казахського ханства

У 1771 році після смерті хана Середнього жуза (Абулмамбета) знатні біі, султани і видатні полководці визнали Абилая єдиним претендентом на ханський престол. Хоча за всіма традиціями престолонаслідування, яких жорстко дотримувалися казахська аристократія, трон належав старшому синові покійного хана. Але той підтримав кандидатуру Абилая. І разом з впливовими особами оцінив його внесок у справу консолідації земель. Представники трьох казахських жузов проголосили Абилая ханом всього Казахського ханства.

Політика незламного воїна часто ходила по дуже тонкому льоду. Підтримуючи дипломатичні відносини з імперією Цин, Абилай вміло користувався її розбіжностями з Росією. І по мірі зближення з Піднебесної він все більше почав уникати стосунків з росіянами. У 1779 році хан проігнорував запрошення царської адміністрації і не з’явився до двору для прийняття відмітних знаків.

Завдяки багатоходових комбінацій хана Абилая, Казахське ханство значно підсилило свої позиції на міжнародній арені. Виводячи країну на новий рівень торгових і дипломатичних зв’язків, правитель активно розвивав діалог з Афганістаном і споряджав посольства до Туреччини.