Хрущов і американські дівчата
У Голлівуді керівництво кінокомпанії «ХХ століття Фокс» влаштувало в честь Хрущова ланч на 400 місць. Ажіотаж був такий, що зірки запрошувалися без чоловіків чи дружин. Голлівуд в той час був ще травмований «полюванням на відьом», влаштованої сенатор Маккарті, чорні списки залишалися в силі.
Деякі – наприклад, Бінг Кросбі і Рональд Рейган – демонстративно, в знак протесту проти візиту, відмовилися від запрошення, а драматург Артур Міллер, чиї ліві погляди розслідувала комісія з антиамериканської діяльності, залишився вдома з обережності. Його тодішня дружина Мерилін Монро приїхала і була особливо представлена радянському вождю.
Ніна Хрущова сиділа за столом між Бобом Хоупом і Френком Сінатрою, але поняття не мала, хто це такі – вона дізналася в обличчя лише сидів навпроти Гері Купера.
Ніна Хрущова (третя зліва), Микита Хрущов і 34-й президент США Дуайт Ейзенхауер у Вашингтоні, 17 вересня 1959 р.
Посеред застілля до зали ввійшов стривожений шеф лос-анджелеської поліції Вільям Паркер і щось зашепотів на вухо супроводжував Хрущова від уряду США послу Генрі Кебот Лоджу.
По дорозі з аеропорту хтось кинув помідор в лімузин Хрущова, але промахнувся і потрапив в машину Паркера. Тепер Паркер заявив Лоджу, що не береться забезпечити безпеку візитера при відвідуванні Діснейленду. «Відмінно, шеф, – відповів Лодж. – Не беретеся – значить, ми займемося чим-небудь ще».
Хтось із членів радянської делегації, які розуміли по-англійськи, почув цей обмін репліками і негайно доповів Хрущову. Той у своєму виступі не забув обуритися тим, що його не пускають в Діснейленд.
Сінатра негайно запитав у Ніни Хрущової, сильно вона засмутилася, що не вдасться побувати в Діснейленді, і, почувши, що дуже, запропонував їй своїм чарівним баритоном відправитися туди удвох.
Ніна Петрівна попросила у чоловіка запискою дозвіл. Відповідь була, зрозуміло, негативний. «Я старався, люба», – мовив Сінатра з картинним зітханням.
Після ланчу гостей привели в павільйон. Гостей запросили бути присутнім на зйомках епізоду, та ще самого молодецького, фільму «Канкан» з юною Ширлі Маклейн, Френком Сінатрою і Морісом Шевальє.
Гримнула музика, і на знімальний майданчик, високо задираючи спідниці, вибігли танцівниці.
«Ми не звикли до такого жанру і вважали його непристойним, – пише Хрущов у своїх спогадах. – Чому ж я повинен фіксувати на цьому свою увагу?»
Але увага все-таки зафіксувалося. Пізніше, на зустрічі з профспілковими босами в Сан-Франциско, вождь вибухнув обурено тирадою:
«У Голлівуді нам канкан показували. Дівчата повинні були задирати спідниці і виставляти зади. Вони хороші, чесні артистки, але хочеш не хочеш, доводиться танцювати. Їх змушують підроблятися під смаки зіпсованої публіки… Нам така «свобода» не потрібна. Вам подобається «свобода» дивитися на дупи, а ми вважаємо за краще свободу мислити, використовувати наші розумові здібності, свободу творчого прогресу!».
