Методи розвитку
Воля в структурі характеру не закладається генетично. У кожного є можливість шляхом експлуатації стримуючого і стимулюючого важеля розвинути вольові якості, щоб подолати перешкоди, що віддаляють реалізацію особистого благополуччя та щастя.
Важливо! Чим раніше у дитини розвивати прояв волі: рішучість, дисциплінованість, мужність, наполегливість, тим більше часто вони будуть проявлятися у дорослому житті.
Корисні наступні заходи по виробленню уміння застосовувати вольове зусилля:
- складання плану на поточний день;
- відвідування гуртків, спортзалу;
- дотримання режиму протягом дня: підйом, ігри, заняття.
Дорослі повинні контролювати, як дитина виконує поставлені завдання. Приклади: якщо на заклик прибрати розкидані іграшки, дитина не реагує, то вольове якість у нього не виробляється. Дитина робить негативний вибір на свою користь. Якщо у школяра щось не виходить, і він не бажає докладати зусиль для вирішення даної задачі, значить, силою волі він володіє, йому потрібно повчання дорослих.
Дитина повинна виконувати розпорядок дня
Вольові види, якщо описати коротко, ґрунтуються:
- на фізіологічних процесах, виражених в реакції нервових процесів мозку;
- закладаються сім’єю в ході виховання;
- змінюються у дорослих людей шляхом регулювання своєї поведінки, моральних якостей, життєвих;
- на вироблення даної функції впливають зовнішні обставини життя людини.
У людей частіше зустрічається 3 види прояву волі:
- Духовна (вільний тип) проявляється у віруючих в Бога. Наприклад, чернець, який вирішив присвятити своє життя Творця, свідомо зрікається комфорту і задоволень мирського існування шляхом посилення волі. Християни обмежують харчування в піст, приділяють значну частину вільного часу молитвам.
- Вибір природного волевиявлення дозволяє дотримуватися своїх принципів в житті, контролювати поведінку.
- Вимушена характеристика волі: людині доводиться підкорятися суспільним законам, моральним установкам.
Духовний тип прояви волі у віруючих
