Великий російський письменник Антон Павлович Чехов був не тільки чудовим прозаїком, але і видатним драматургом. П’єси Чехова і в наші дні входять в основу класичного репертуару російських і зарубіжних драматичних театрів.

Одним з яскравих зразків цієї грані таланту класика російської літератури є п’єса «Вишневий сад», короткий зміст якої можна укласти в кілька хвилин, хоча на сцені вона йде близько трьох годин. «Вишневий сад» читати досить цікаво, але набагато цікавіше побачити гру акторів у театрі.

Історичний контекст п’єси

П’єса «Вишневий сад» є останньою.

Це цікаво! Чехов написав «Вишневий сад» в 1903 році в Ялті, де, хворий на туберкульоз в останній стадії, доживав свої дні. А вперше поставлено «Вишневий сад» був на сцені Московського художнього академічного театру (МХАТ) на наступний рік, який став роком смерті Антона Павловича.

Сам автор відносив твір до жанру комедії, хоча по суті в ньому немає нічого смішного. Сюжет «Вишневого саду» швидше драматичним. Більш того, у змісті п’єси можна знайти і трагічні ноти, оскільки мова йде про руйнування старовинного дворянського роду.

Час дії в п’єсі «Вишневий сад» – кінець XIX — початок XX століття, коли в Росії відбувалася зміна суспільно-економічних формацій. На зміну феодалізму, який завершився з скасуванням кріпацтва, прийшов капіталістичний лад, і в описуваний період капіталізм вже повністю вступила у свої права.

Розбагатілі буржуа – купці і вихідці з селянства – по всіх фронтах тіснили дворянство, багато представників якого виявилися абсолютно непристосованими до нових умов, не розуміли зміст і причини їх виникнення. Гострота ситуації, описаної в п’єсі, коли правлячий дворянський клас поступово втрачав свій економічний і політичний вплив, досягла піку в першому десятилітті нового століття.

Персонажі «Вишневого саду» – члени однієї дворянської родини, що колись дуже багатій, але нині загрузла в боргах і вимушеним продавати свій маєток, а також їхні слуги. Тут присутній і представник протилежної сторони – буржуазії.