Головні герої і їх характеристика
Головний герой твору – хлопчик Василь. Дитина живе з татом в Південно-Західному краї, в містечку Княже-Вено.
Місто, яке, в основному, населяли поляки і євреї, прописаний автором так натуралістично, що в ньому легко впізнати Рівне кінця 19 століття.
Мати хлопчика померла, коли дитині було всього шість. Батько загруз в роботі. Його професія — суддя, він — поважний, і багатий чоловік. Занурившись від горя в роботу, батько не балував дитину увагою і турботою.
Хлопчик міг вільно виходити з будинку без супроводу, бо частенько безцільно гуляв по місту, захоплений відкриттям його таємниць і загадок.
Далі коротко розбирається зміст кожної глави.
Короткий зміст по главам
Глава 1
Одна з міських загадок – старий замок на підвищенні серед ставків. Це колись велична будівля було резиденцією цього графа, а тепер воно занедбане і дало притулок лише групі жебраків бродяг.
Між мешканцями руїн розгорається конфлікт, частина жебраків викидають на вулицю. «Переможці» залишаються жити в замку. Це старий Януш, який колись служив графу, група католиків і ще кілька колишніх слуг.
Глава 2
Вигнані з графської резиденції бідолахи «переїхали» в підвал неподалік від покинутій каплиці.
Голова цієї групи жебраків іменує себе пан Тыбурций. Пан – людина таємничий і неоднозначний. Про його минуле практично нічого невідомо.
Деякі з побратимів по нещастю вважають його чарівником, інші – вигнаним обнищавшим дворянином.
Тыбурций прихистив двох сиріт, Валька та його сестру Марусю. Вася знайомиться з обома групами жебраків. Януш кличе хлопчика в гості, але дитині цікавіше з Марусею і Вальком.
Розділ 3
Старий інтелігентний слуга Януш, з яким Вася, все ж, підтримує відносини, картає хлопчика за дружбу з «поганим товариством», яким він вважає другу групу жебраків.
Василь багато думає про нещасного батька, пригадує мати, розмірковує про те, як зблизився з сестрою Сонею після смерті матері.
Глава 4
Вася з приятелями прямує до каплиці, щоб побачитися з Марусею і Вальком. Діти починають боятися таємничого місця і розбігаються хто куди, не дійшовши до нього. Василь один заходить в закинута будова, зустрічається з Вальком і Марусею. Сироти ради гостю, запрошують його приходити частіше, але зустрічі тримати в таємниці від суворого пана Тыбурция, який доводиться їм прийомним батьком.
Глава 5
Головний герой приходить до новим друзям так часто, як тільки може. З деякого моменту Вася зауважує, що Маруся почуває себе все гірше і гірше. Прийомний батько дівчинки впевнений, що її життя висмоктує сірий камінь. Воно і зрозуміло, життя у вогких підземеллях небезпечна для дітей.
Глава 6
Василь бачить, як Вальок вимушено краде булочку, щоб принести її голодної хворої сестри. Головний герой засуджує бездомного хлопчика за його неправильний вчинок, але жалість у ньому сильніше почуття справедливості.
Дитина дуже шкодує уражену хворобою Марусю. Прийшовши додому, Вася плаче.
Розділ 7
Василь абсолютно випадково стикається з паном Тыбурцием. Хлопчик трохи лякається, але чоловік і дитина дуже швидко знаходять спільну мову і стають друзями. Старий слуга Януш із замку скаржиться судді на «дурне суспільство».
Голови 8 — 9
Здоров’я Марусі все погіршується. Василь часто гостює в нових друзів.
Щоб хоч якось потішити хвору дівчинку, Вася просить сестру віддати йому ляльку. Та віддає її, не запитавши дозволу у батька. Виявивши пропажу, батько гнівається.
Василь не може забрати іграшку у хворої дівчинки; та марить, притискаючи ляльку до себе, як символ останньої надії. Васю батько замикає будинку.
Через деякий час історія з лялькою закінчується. Іграшку приносить до Васі додому… пан Тыбурций. Чоловік каже, що Маруся віддала Богу душу, розповідає отця Василя про дружбу їх дітей. Папа відпускає Васю попрощатися з Марусею.
Тыбурций і Валек виїжджають з містечка. Трохи пізніше зникають майже всі інші волоцюги. Вася з сім’єю приходить на могилу подруги. Подорослішавши, Василь і Соня вимовляють над могилою Марусі обітниці і залишають рідне місто.
