8. Камінь Пілата

Усі ми чули історію про розп’яття Христа і знаємо, хто засудив його до цієї болісної страти. Але до 1961 р. не було жодних доказів того, що Понтій Пилат (прокуратор Іудеї) дійсно існував, як жива людина, а не був вигаданий авторами Нового Завіту.

І ось, нарешті, при розкопках в Кесарії італійський археолог Антоніо Фрова знайшов за будівлею амфітеатру велику плоску плиту, на якій прочитав латинську напис «Тибериум… Понтій Пілат, префект Юдеї… присвятив…».

Так, по-перше, стало ясно, що Пилат – реальна історична особа, а по-друге, що він був прокуратором, а префектом (в той час, втім, обов’язки та права людей, які займали ці дві посади в римських провінціях, були майже ідентичними).

Тепер камінь Пілата знаходиться в Музеї Ізраїлю в Єрусалимі.

7. Скам’янілості динозаврів

Тепер вже ніхто не скаже точно, коли люди знайшли кістки динозаврів вперше, але перший задокументований випадок виявлення останків древніх ящерів стався в 1677 р., коли оксфордський професор Роберт Плотт, отримавши величезну стегнову кістку невідомого тваринного, спочатку вирішив, що це частина одного з слонів, завезених в Британії римлянами, а в результаті прийшов до думки, що це останки грішника, який потонув у Великий Потоп.

(До речі, аж до XIX ст. люди найчастіше вважали кістки динозаврів останками біблійних гігантів, а ось китайці, які опинилися ближче до істини, називали їх кістками драконів і навіть приписували їм цілющі властивості).

Враховуючи те, що люди в Європі до самого недавнього часу були дуже релігійними, вони й уявити не могли, що на землі колись існували такі дивні гігантські істоти (вже навряд чи створені Господом).

Ну а вже в 1824 р. британський геолог і палеонтолог Вільям Баклэнд вперше описав і назвав виявлений їм вид динозавра – мегалозавр (тобто «великий ящір»). Сам же термін «динозавр» з’явився тільки в 1842 р.