Терни – це що таке? Значення фразеологізмів з цим словом

«Терни» – це слово, яке рідко зустрічається в сучасній життя. Труднощі його тлумачення пов’язані, з одного боку, з тим, що воно є застарілим, а з іншого – з тим, що вживають його частіше в переносному сенсі. Кілька значень «тернів» буде розглянуто нижче.

Три варіанти

Саме стільки значень слова «терен», як правило, подається у словниках:

  • Перше з них має позначки «книжкове» і «застаріле» і відноситься до будь колючему рослині.
  • У другому випадку «терни» – це окрема колючка або ж гілка якого-небудь колючого рослини.
  • Третє значення – переносне. Воно означає життєві труднощі та негаразди.

    • Розібратися в тому, що значить «терни», допоможе звернення до походження слова.

    Етимологія

    Походить від назви невеликого колючого чагарника, у якого є такі варіанти, як терен, тернина, слива колюча. Він відноситься до виду роду слив, підродини сливових, родини розових.

    Іменник «терен» у свою чергу бере початок в праслов’янській мові від слова tern, що позначає колючку, від якого утворилися також:

    • давньоруське «тьрнъ»;
    • старослов’янське «трънъ»;
    • українське «терен»;
    • болгарське «трън»;
    • сербохорватсое «трн»;
    • словенське tŕn;
    • чеські trn – «колючка», «шип», trní – «колючий чагарник»;
    • словацькі tŕň – «колючка», tŕnie – «колючий чагарник»;
    • польські tarn, cierń;
    • древнепольские tarn, cirznie;
    • верхнелужское Ćerń;
    • нижнелужское śerń.

    За однією з версій, праслов’янське іменник походить від давньоіндійського іменника tŕṇam, яке перекладається як «трава», «стеблинка». І є спорідненим готскому þaúrnus – «терен», «колючка». Але також існує припущення, що іменник «терен» походить від татарського дієслова «тырн-ау», значення якого – «дряпати».

    «Через терни до зірок»

    Цей відомий фразеологізм у словнику має позначку «риторична» і має на увазі рух до чогось далекого, прекрасного, досконалого. Але при цьому необхідно подолати низку труднощів і перешкод. Даний вираз є перекладом із латини. Авторство його приписують Луцію Аннею Сенеці. Він був давньоримським філософом-стоїком I століття, поетом і державним діячем. Ще він відомий тим, що був вихователем у Нерона. Останній і наказав йому розлучитися з життям, вибравши спосіб самогубства.

    Розглядаючи, що це – «терен», варто згадати про те, що існує й інша версія з приводу авторства зазначеного виразу. В якості такого називають також і Гесіода (8-7 ст. до н. е.) – першого історично достовірного давньогрецького поета, рапсода. Рапсоды – виконавці поем, в основному гомерівських, на професійній основі, мандрівні співаки. За легендою, виграв змагання в читанні у Гомера.

    Дивіться також:  Основні події кавказької війни 1817-1864

    Вислів «Через терни до зірок» обрано в якості девізу американським штатом Канзас. Під такою назвою в Радянському Союзі в 1980 році вийшов науково-фантастичний широкоформатний двосерійний фільм. Його режисером був Річард Вікторов, а автором сценарію – Кір Буличов.

    «Терня й будяччя»

    Як сказано в словнику, це словосполучення є застарілим і пишномовним і позначає перешкоди, перепони, неприємності і біди. Зустрічається цей фразеологізм в основному в поетичній мові, наприклад, у російського поета 18 століття Василя Тредиаковского. Що стосується другого слова «будяччя», то воно, по суті, є синонімом «тернів» і позначає колючий бур’янисту траву з сімейства складноцвітих.

    Це вираз взято з Біблії, з книги Буття. Відноситься воно до епізоду, коли Адам і Єва були вигнані з раю. Бог-Отець сказав Адаму, що той викликав його гнів тим, що послухав голосу жінки своєї та їв від дерева, від якого йому було заборонено.

    І тому він буде вигнаний на землю, яка проклята за нього, і буде їсти від неї всі дні його життя. І земля ця виростить Адаму тернину й будяччя, і буде він їсти траву польову. Сюди ж належить і відома фраза про те, що Адам, як і всі люди, буде їсти хліб у поті чола свого, доки не повернеться у землю, з якої узятий він був, так як він – порох і в порох повернеться.

    Терновий вінець

    На закінчення вивчення того, що це – «терен», варто сказати і про вінці, що складався з гілок рослин з шипами. Згідно трьом євангельським оповіданням, такий римські воїни поклали на голову Спасителя під час його наруги.

    Так, наприклад, в Євангелії від Матвія сказано наступне. Римські солдати сплели вінок із терну і поклали Ісусові на голову, давши тростину в правицю його. Вони ставали перед ним на коліна, насміхаючись над ним, і казали: «Радуйся, Царю Юдейський».

    Відомостей про те, коли терновий вінець був знятий з голови Ісуса, в канонічних Євангеліях не виявлено. На деяких полотнах художників Христа, розп’ятого на хресті, можна побачити з вінцем.