Аналіз твору «Стара Ізергіль»
Жанр твору — розповідь, а не повість, тому що має три частини, які взаємопов’язані між собою.
Літературний напрям – романтизм, оспівує виняткового героя у незвичайних обставинах.
Чому оповідання називається «Стара Ізергіль»? Тому що головною героїнею в ньому є стара Ізергіль, і саме вона розповідає автору всі три історії. Легенди розкривають долю Ізергіль, її ідеали і життєву позицію.
Героїня частково виявляється схожою на Ларру, тому що високо цінує свободу, і частково схожа на Данко, тому що вона показала себе як хоробра жінка.
В оригіналі у книзі всього 20 сторінок, тому прочитайте його в тому вигляді, який залишив після себе Максим Горький.
Висновок
Скільки років було старої Ізергіль на момент зустрічі з оповідачем? Це була стара 70-ти річна жінка, віджила свій вік і не нажившая нічого, крім важкого вантажу спогадів.
В молодості Ізергіль виділяла красива зовнішність, її обожнювали, і вона закохувалася дуже часто. У списку людей, яких закохувалася дівчина, входять багаті, бідні, старі й молоді.
Але, постарівши, героїня зрозуміла, що справжня любов пройшла повз неї, а все, що вона відчувала, було лише пристрастю.
Критика холодно прийняла цей твір, але сучасники з захопленням переглядали розповідь Горького. Твір, подана в скороченому вигляді, допоможе школярам освоїти даний матеріал в короткі терміни. Переказ можна записати у читацький щоденник і використовувати його на уроках.
