Службові частини мови – таблиця і приклади: що таке частинки і для чого вони потрібні в російській мові

Прийменники і сполучники

Привід – це частина мови, яка використовується для вираження різних типів відносин:

  • просторові — предмети і явища по відношенню до їх розміщення у просторі (на дорозі, на вулиці, під столом, перед дівчинкою);
  • часові вказують на тривалість дії або конкретний час (в 5 годин вечора, минулого тижня);
  • причинні використовують для позначення причин (з-за цього, тому що він сказав).

Існує кілька класифікацій прийменників. За способом мотивації виділяють непохідні прийменники (найдавніші–, без, до, з, до, які складаються з одного короткого слова) і похідні, які сформувалися з допомогою простих одиниць. Їх поділяють на три групи: прислівникові, дієслівні і отыменные.

Прийменники

За структурою виділяють прості (з одного слова), складні (з двох простих слів) та складові, які складаються з кількох слів.

Дивіться також:  Хто такий протагоніст: що означає це слово і чим відрізняється від антагоніста

Сполучник – це слово, головна функція якого полягає у зв’язуванні однорідних незалежних членів, частин речень, слів. Існують сурядні і підрядні сполучники, різниця між ними представлена в таблиці:

Сурядні Підрядні
Функції Пов’язують рівноправні частини припущення (не залежні один від одного) і однорідні члени речення Пов’язують залежні частини пропозиції.
Класифікація сполучні (використовують для формулювання перерахувань);

протиставні (утворюють смислові відтінки протиставлення, використовують для опису відмінностей);

розділові (чергування);

пояснювальні;

зіставні (як…так, не тільки…але й).

 изъяснительные — використовують тоді, коли в залежної частини пропозиції необхідно вказати причину («що», «щоб»);

тимчасові — вказують на час(«коли», «як тільки»);

причинні — використовують для формування причинних відносин («через те», «тому що»);

умовні («якщо», «коли», «якщо»);

порівняльні («як», «ніби»).

Сторінка: 1 2 3 4 5