Для чого потрібен оксюморон?
Виходячи з даних висловлювань, можна з упевненістю сказати, що таке оксиморон у літературі – це особливий метод спільного використання слів протилежного значення. А значить, поєднується те, що логічно поєднуватися не може.
Незважаючи на таке визначення, оксюморон дозволяє домогтися незвичайного і тому корисного ефекту.
Оксюморон приклади
У поезії оксюмороном називається спонтанно народжена фігура мови, що поєднує два або більше протилежних слова. Це дозволяє авторам створити найбільш драматичну ситуацію описуваної картини і яскраво висловити досконалість напруженій атмосфери тексту.
Приклади речень з використанням оксюморона:
- Бранці свободи.
- Сніг, як тане цукор.
- Вперед у минуле.
- Адже це просто жіночний чоловік.
Оксимороны допомагають «оживити» сюжет тексту, наповнити його глибокими почуттями, емоціями і яскравими эпичными моментами.
Дане стилістичне написання допомагає автору привернути увагу читачів, а також зробити свою творчість більш помітним і популярним.
Найчастіше оксюморон проявляється в назвах творів: «Назад в майбутнє», «Скупий лицар» і так далі.
Оксиморон – що це значить? Це стилістичне явище не має меж і володіє досконалим, самостійним значенням.
Іноді його називають несправедливим об’єднанням протилежних ідей, адже він підносить право на існування того, чого ніколи не було – створює досконалий парадокс.
Важливо! Наголос у слові оксюморон, відповідно до Словника російської словесного наголосу, падає на другий склад: оксЮморон.
У своєму дослідженні Гальперін заявляє, що даний стилістичний прийом ніколи не відтворюється в точності в повсякденній мові, а завжди створюється заново. Це пояснюється високою оригінальністю оксюморонів і їх неповторністю.
Л. Введенська при цьому зазначає, що даний літературний стилістичний прийом бере свій початок з антонімів, при цьому характер взаємодії компонентів оксиморонов, безперечно, узагальнений.
Н. Павлович уточнює, що не всі оксимороны носять яскравий мовний характер. Деякі з них стають оксиморонами виключно в певних контекстах. Він яскраво виділяє той факт, що найчастіше поєднання оксиморону проводиться з цим абсурдом.
Це найбільш свіжий погляд на настільки привабливий метод урізноманітнення мови. Він виправдовується тим, що сам мовець покриває абсурдом ту ситуацію, в якій він знаходиться або яку він спостерігає зі сторони.
Значення функції оксюморона в літературі
Виділяють наступну структуру мислення при створенні оксиморонов. Поєднують такі явища:
- Негатив (смерть) – стан похмурості, убогість і похмурості.
- Позитив (красу) – явище, що визначає радість, ніжність, задоволення, блаженство і красу.
Дані ряди непоєднуваних якостей враховують різні традиції осмислення явищ.
Після того як було з’ясовано значення поняття оксиморон і зразкові способи спільного використання протилежних слів, настав підходящий час для того, щоб розглянути яскраві приклади з творів відомих письменників:
- «Дивись, їй весело сумувати» (Ахматова).
- «Що ти здружився з поганою славою» (Єсенін).
- «Захват – отрута отрути» (Єсенін).
- «І убога розкіш наряду» (Некрасов).
- «Хороші поганці» (Дж. Оруелл).
- «Жадібна смуток» (Волошина).
- «Жива смерть» (Муравйов).
- «Я серцем чистий, але я кого-небудь заріжу» (Єсенін).
- «Ми хотіли борошна жалящей» (Ахматова).
- «Смерть – велике торжество» (Ахматова).
