Використання іносказань в літературі
Можна навести багато прикладів алегоричних прийомів художньої літератури. Алегорія є иносказанием, коли про поняття і предмет не говориться прямо, а використовуються інші явища. Тобто автор, як би натякає читачеві, що він має на увазі. Робить він це дуже тонко і філігранно, вибираючи образи зі змістом.
Найчастіше з допомогою алегорій описуються загальнолюдські цінності:
- добро,
- зло,
- справедливість,
- мужність.
Якщо письменник говорить про надії, то може використати образ якоря. Поняття свободи – це розірвані кайдани. А білий голуб – це загальноприйнятий символ миру. Сновидіння – це царство Морфея і так далі. Все в світі знайомі з символом медицини, де змія обвиває чашу.
Щоб розібратися, що таке алегорія в літературі, треба взяти кілька творів і проаналізувати їх. Не варто плутати іносказання і метафору. У них є відмінність. Наприклад, метафору можна застосовувати в розмові, а алегорія – це більш складна конструкція, яка використовується на листі.
Якщо уважно проаналізувати народна творчість, то можна помітити, що тварини символізують якості людини. Наприклад, лисиця асоціюється з хитрістю, заєць з боягузтвом, баран з впертість, вовк з агресією. Іван Крилов у своїх байках з допомогою такого прийому звертав увагу на недоліки деяких людей. Для цього він використовував образи звірів.
Важливо! Багато письменники користуються цим прийомом, щоб донести до громадськості свою думку з приводу різних аспектів життя.
Такі іносказання більш поширені в літературі, ніж метафори. Їх активно використовував А. Блок у вірші «На залізниці». Прочитавши кілька рядків про кольорі вагонів, читач міг відразу і не зрозуміти, про що йде мова.
Щоб розшифрувати це твір, варто згадати історію.
Тоді колір вагонів говорив про класовий поділ суспільства: жовті і сині вагони «мовчали» — це перший та другий клас, а зелені «плакали і співали» — це третій клас для бідних.
Н.В. Гоголь у «Мертвих душах» використовував алегорії у прізвищах героїв. Сезони року теж мають велике значення. Наприклад, образ весни – це свобода без обмежень, новий початок, надія. А осінь, навпаки, занепад, смуток, туга.