Композиція твору

Композиція «Реквієму» відрізняється кільцевою структурою, що складається з прологу, утвореного двома першими главами, епілогу з двох останніх глав та основної частини.

Кожна частина має особливим емоційним змістом і несе свою чуттєву навантаження. Поема рясніє ліричними переживаннями, а у пролозі та епілозі спостерігається тяжіння до узагальнення, епосу.

Передмова складається з прозового тексту, що нагадує вирізку з газети. Такий прийом допомагає читачеві поринути в атмосферу описуваної епохи.

У Присвяті, наступного за Передмовою, продовжена тема прозового вступу, з посиленням масштабів описаних подій:

Біографічна тема поеми – взяття під варту сина і моральні муки страждаючої матері – звучить у перших розділах твору. За прологом слід чотири глави, передають скорботні голоси матерів.

У першому вірші, написаному у формі монологу, жінка з народу сумує про сина, підпорядкованому на страту. Ця вічна героїня російської історії в поетичному плачі передає всю глибину розриває душу скорботи:

Сюжетним центром поеми служать п’ятий і шостий уривок, присвячені томящемуся в ув’язненні синові. Кожен вірш є композиційно завершеним, цілісним художнім твором, об’єднаним спільними сумними мотивами, відчуттям смерті і болем втрат.

В епілозі спливають думи про загибель, що припинення життя, підсумком якої має стати пам’ятник народним страждань.