Анна Ахматова біографія, особисте життя, цікаві факти, творчість, фото різних років, кращі вірші, діти, причина смерті, де похована

Анна Андріївна Ахматова (Горенко) — талановита і визнана всім світом поетеса, біографія якої оповідає про трагічну долю покоління останніх представників дворянського стану Російської Імперії, доповненої драмою, характерною для життя багатьох творчих особистостей.

Роки життя: 1889 — 1966.

Будучи гнаної більшу частину свого літературного життя, неодноразово переживаючи репресії у відношенні близьких, Анна Ахматова не переставала писати навіть у найважчі моменти.

Відбиток трагедії, накладений на творчість поетеси, надав йому особливу духовну силу і надрив.

Кращі вірші Анни Ахматової

Світове визнання заслужили багато творів поетеси.

Кожне народжувалося з особливого приводу, ставало логічним продовженням подій її життя:

  1. Перший збірник віршів поетеси вийшов в 1912 році під назвою «Вечір», незадовго до народження її сина. У ньому вже було безліч віршів, які зробили ім’я Ахматової безсмертним: «Муза», «Сад», «Сіроокий король», «Любов».
  2. Другий збірник був опублікований вже в 14 році, перед початком I Світової війни, під назвою «Чотки». Він вийшов набагато більшим тиражем, але б перевиданий ще неодноразово. Відгуки критиків відзначали помітний творчий ріст поетеси. В них наголошувалося на переконливість поетичної мови, безліч вдалих літературних прийомів, ритміка і рідкісний стиль поетеси («Олександру Блоку», «Увечері», «Я навчилася просто, мудро жити»).
  3. Ще через три роки – за місяць до страшних революційних подій 1917 року, вийшов збірник «Біла зграя». В його рядках, написаних у роки участі Росії в I Світовій війні, вже слабше чуються відтінків інтимних переживань ліричної героїні, якими рясніли вірші з попередніх збірок. Ахматова стає суворіше, патріотичніший, трагічніше, відчутно проявляється звернення до Божественного («Пам’яті 19 липня 1914», «Высокомерьем дух твій помрачен»). Помітно вдосконалюється поетичний склад. Це був найкращий час її життя, що дає повну свободу для творчості.
  4. Збірник «Подорожник» вийшов в один з найважчих років для поетеси — у 1921 році, коли вона дізнається про самогубство брата, про розстріл колишнього чоловіка і батька своєї дитини Миколи Гумільова, про смерть одного А. Блоку. До нього увійшли вірші, написані переважно у 17-20-ті роки. Заголовок поетеса вклала думка про те, що революція, знищивши культурну спадщину країни і зробивши неможливим виростання «культурних рослин», прирекла її майбутнє на запустіння — на «бур’янисті трави». Тема квітучого саду, теплою лірики попередніх збірок майже не зустрічається, настрій мінорний і замислене («І ось одна залишилася я», «Відразу стало тихо в хаті»). Біль і засудження чути у віршах від того, що колір нації залишає країну широким еміграційним потоком («Ти – відступник: за зелений острів»).
  5. У збірнику «Anno Domini MCMXXI» радісних рядків зовсім мало. Він народився вже після пережитих Ганною потрясінь, тому веде читача по стежці смутку і відчаю («Наклеп», «Передбачення»), якої пройшла сама поетеса.
  6. І апофеоз трагічних сторінок творчості Ахматової – поема «Реквієм», присвячена репресіям 30-х років. Страждання матері, син якої страждає в тюремних катівнях — лише епізод в глобальній скорботи цілого народу, синів і дочок якого перемелює бездушна державна машина.
Дивіться також:  Ася Тургенєв короткий зміст повісті по главам для читацького щоденника, головні герої твору, сюжет