Людська нервова система може витримати багато випробувань як фізичного, так і ментального характеру. Але у всього є межа і навіть у найстійкіших і нездоланних часом трапляються зриви. Як виникає нервовий зрив, за якими симптомами можна пізнати і яких наслідків варто побоюватися?

Що таке нервовий зрив

Говорячи про нервовому зриві, багато хто уявляє собі «разову акцію», при якій людина виходить з себе, безутішно плаче, кричить чи яскраво виражає емоції іншими способами. Насправді, це процес, який може тривати від кількох тижнів до року.

Перебування в стані нервового зриву говорить про те, що людина тривалий час перебуває в ситуації з підвищеним стресовим чинником. При цьому важливо пам’ятати, що рівень допустимого стресу у кожного свій: у кого-то стає стресором смерть близького, іншим достатньо отримати середній бал на навчанні. Стрес і втому мають властивість накопичуватися в організмі, виснажувати його все більше і одного разу довести до так званої точки кипіння.

Симптоми нервового зриву різноманітні та індивідуальні. Найчастіше спостерігається висока дратівливість, тривожність, депривація сну і апетиту, майже фізичне відчуття самотності, часті зміни настрою, апатичність, депресивність, тяга до саморазрушающим дій — аж до думок про смерть.

Двох однакових нервових зривів не буває: хтось стає більш агресивним і емоційним, а кому-то властиво замикатися в собі і перебувати у стані, коли складно навіть встати з ліжка вранці. Процес можна зупинити і повернути життя на круги своя, якщо розібратися з причинами зриву і вчасно почати діяти.

Причини нервового зриву

Найбільш часті причини, після яких звертаються за консультацією фахівця — це травматичні події або життєві цілі періоди, до яких неможливо підготуватися або захиститися від їх наслідків. До таких відносяться:

• Смерть близької людини або улюбленого домашнього тварини.
• Сильні сварки з партнером, відносини, в яких людина піддається постійному тиску, приниження і не відчуває себе в безпеці, розлучення.
• Постійне перебування в епіцентрі сімейних сварок.
• Складна психологічно чи фізично не комфортна обстановка в роботі чи навчанні.
• Втрата важливих, дорогих або емоційно дорогих речей або пограбування квартири.
• Серйозні проблеми з матеріальним становищем, без можливостей швидкого їх вирішення.
• Занадто високі ризики або велика відповідальність в роботі або у повсякденному житті.
• Пониження в посаді або звільнення.

Нервову систему можна порівняти з системою охолодження ноутбука: якщо її навантажити великою кількістю складних завдань і не давати часу «охолонути» — збоїв у роботі довго чекати не доведеться. Тому іноді виникають зриви і без видимих серйозних причин. Наприклад, з-за того, що людина працює на роботі, яка йому зовсім нецікава, приходить в будинок, в якому йому не комфортно, не має улюбленого заняття щоб відволіктися і не може закрити коло стресу ніяким чином. У подібних випадках зриви загрожує неприємними наслідками, впоратися з якими буде набагато складніше.

Наслідки нервового зриву

Нервовий зрив сам по собі — явище вкрай неприємне через психо-фізіологічного стану, під час якого складно вести звичний спосіб життя, зберігати позитивне мислення або підтримувати контакти з іншими людьми. Куди більш небезпечні для здоров’я наслідки. Серед них можуть бути як психологічні травми, так і порушення в фізіологічних процесах:

• Проблеми з травленням, відсутність апетиту або неможливість наїстися.
• Проблеми зі сном — хронічний недосип або безсоння.
• Збої в серцевому ритмі.
• Перепади тиску.
• Часті головні болі.
• Проблеми з диханням, сильна задишка або апное уві сні.
• Погіршення зору.
• Болі в хребті і м’язах.

Постійне емоційне напруження і порушення в роботі нервової системи насамперед позначається на мозку. Тому наслідками нервового зриву можуть стати значні погіршення когнітивних здібностей — можливості запам’ятовувати інформацію, відтворювати її, зосереджуватися на чому-небудь, чітко формулювати думки, орієнтуватися в просторі або виконувати прості технічні дії. Людина в такому стані стає буквально заручником своїх переживань і розірвати це коло без фахівця не представляється можливим.

Що робити, якщо стався нервовий зрив

Нервовий зрив не належить до медичних хвороб, але вважається попередником багатьох з них. Крім того, за симптоматикою самостійно не вийде відрізнити його від депресивного, тривожного, біполярного розладу і інших складних психофізіологічних порушень. Для діагностування нервового зриву та призначення ефективного лікування необхідно звернутися до психолога або невропатолога.

При виявленні у себе симптомів, схожих на опис нервового зриву, можна надати мінімальну психологічну допомогу самостійно. Для цього подумайте, яка подія або період у житті привело вас до такого стану. Що вас турбує, що чинить моральний тиск, дратує або змушує нервувати день за днем? Подумки проживіть цей життєвий епізод ще раз, похваліть себе за стійкість і силу, подумайте, що можна зробити з ситуацією для її вирішення.

Можливо, вам варто зібратися з силами і знайти нову роботу після звільнення, а може — навпаки, зібрати всі запаси на чорний день і переїхати в інше місто або країну. Навіть якщо зараз рішучі дії нічому не допоможуть — постарайтеся більше піклуватися про своє харчування, проводити часу на свіжому повітрі, займатися спортом і займатися тим, що приносить задоволення. Це допоможе як мінімум знизити рівень стресу, як максимум — налагодити роботу нервової системи.

Нервовий зрив — це неприємне і досить небезпечний стан, уберегтися від якого неможливо. Його головна причина — сильний або тривалий стрес, від чого не втекти в сучасних умовах життя. Однак, якщо знати причини і симптоми нервового зриву, а також вчасно звернутися за допомогою до фахівців, можна і уникнути серйозних наслідків, і негативного ефекту на звичний спосіб життя.