Загострення ситуації

До початку 60-х рр. суспільне невдоволення зростало, процес відтоку населення посилився, що вимагало прийняття негайних заходів по встановленню чіткого контролю кордону двох частин міста. Так як Радянський Союз і країни Заходу з цього питання, як і раніше, мали діаметрально протилежні думки, то до спільного рішення не прийшли. Наслідком безуспішних переговорів між СРСР, США, Англією і Францією про зміну статусу Західного Берліна стало будівництво Союзом Берлінської стіни, що є прямим порушенням Потсдамського угоди (1945), який передбачав свободу пересування в місті.

Причини Берлінського кризи

• Відсутність спільної думки щодо вирішення берлінської проблеми: західні країни вимагали об’єднання країни через проведення вільних виборів, а СРСР виступав за утворення союзу двох німецьких держав та виведення окупаційних військ з території Заходу.
• Важливою політичною складовою кризи явилася протилежність політичних систем та ідеологій у ФРН і НДР.
• Розкол Німеччини була зумовлена зовнішньополітичним фактором: вступ Західної Німеччини до НАТО (1955).
• Нестабільна економічна ситуація в східному секторі Берліна, викликала масовий відтік біженців через західний сектор.
• Зміна слабкого політичного керівництва США, прихід до влади Джона Кеннеді (листопад 1960 р.), амбітного й енергійного політика, наслідком чого стала зміна американського підходу до світової системи.
• Холодна війна наприкінці 50-х – початку 60-х рр. набула тотального характеру, що означало боротьбу буквально за кожну сферу впливу.

Фактичною датою закінчення кризи прийнято вважати 13 серпня 1961 року, коли в Берліні був встановлений нормальний прикордонний контроль. У радянській та сучасній російській історіографії не існує комплексного висвітлення подій періоду кінця 50-х – початку 60-х рр., що частково зумовлено негативними наслідками кризи для нашої країни.