Зовнішня політика радянської держави в кінці 1950-х – початку 1960-х рр. була спрямована на стабілізацію нестійкої ситуації в Західній Європі. Центральне місце займала так звана німецька проблема.
СРСР цікавило вирішення двох питань: юридичне визнання НДР Заходом, що в перспективі перервало б її міжнародну ізоляцію, і присвоєння Західному Берліну, все ще знаходився під владою військ США, Франції та Англії, статусу вільного демилитаризированного міста, що фактично призвело б до приєднання західної частини міста до НДР.
Ситуація навколо Берліна і породила міжнародний політичний криза 1961 р. – Берлінський криза, який став одним з найбільш напружених політичних подій періоду Холодної війни.
Початком кризи слід вважати «Берлінський ультиматум» Н.С. Хрущова (27 листопада 1958 р.)
Передумови кризи
Берлін наприкінці 50-х — початку 60-х рр. дійсно став проблемою для Радянського Союзу. Розділ міста на два сектори: північно-західний (ФРН) і східний (НДР) заважав владі НДР здійснювати контроль над населенням.
27 листопада 1958 р. Н.С.Хрущов направив Франції, США та Англії ноту, в якій містилося ультимативну вимогу виведення західних військ, що базувалися в місті. У разі відмови Радянський Союз загрожував висновком сепаратного мирного договору з НДР, складанням окупаційних повноважень. Після цього про доступ до Берліна західним державам довелося б домовлятися безпосередньо з НДР, а оскільки юридичного визнання її західними країнами так і не відбулося, то це їхнє керівництво піти не могли. Крім того, НДР, як суверенна держава, мала право доступу в місто і відмовити. Проведення міжнародної конференції з цього питання не змогло вирішити конфліктну ситуацію.
Розпочата в 1959 р. в НДР примусова колективізація сільського господарства призвела до важкого економічного становища, що спровокувало хвилю міграцій в західну частину Німеччини, яка пропонувала кращі умови життя завдяки підйому економіки. Саме через західний сектор Берліна відбувалася масова витік фахівців зі східної частини країни, а в соціалістичний сектор проникали співробітники західних спецслужб, шпигуни і диверсанти капіталістичних країн, провідні в НДР підривну діяльність.
