Невідокремлений і відокремлений причастя

Дієприкметник із залежними словами відокремлюється тільки при наступних умовах:

1. Якщо воно знаходиться позаду визначуваного слова: «Хлопчик, успішно який пробіг стометрівку, включений в шкільну команду».
2. Якщо воно розташоване до визначуваного слова і несе на собі додаткове смислове навантаження – передає умовні, причинні, уступительные та інші значення. У цьому випадку причетний оборот легко замінюється додатковій конструкцією: «Захекана від бігу, собака відразу лягла. Собака відразу лягла, бо захекався від бігу».
3. Якщо воно відноситься до будь-якого местоимению з розряду особистих. Де знаходиться відокремлений оборот щодо визначуваного слова, в цьому випадку не суттєво: «Вражений страхом, я йду за матінкою. Я йду за матінкою, вражений страхом».
4. Якщо інші члени речення відривають його від обумовленого слова: «Впала чергова балка, і, отримало свіжу їжу, з новою силою розгорілося полум’я».

Дієприкметник із залежними словами не відокремлюється, якщо:

1. Знаходиться безпосередньо перед означуваним словом (крім зазначених вище особливих випадків): «Розлилася по всій окрузі вода несподівано пішла».
2. Варто після невизначених займенників: «В їх погляді з’являлися дивні вогники колись турбують душу».
3. Розташовується після займенники з узагальнюючим значенням весь: «Всі прийшли на збори робочі посміялися над жартом».

Пропозиції з причетними оборотами

Поширені визначення часто вживаються в книжкової мови. При цьому в межах однієї предикативній конструкції їх іноді зустрічається відразу декілька. Вони можуть ставитися як до одного, так і до різних залежним словами.

Як визначити, де знаходиться причетний оборот в простому або складному реченні? Для цього рекомендується скористатися таким алгоритмом:

1. Знайти причастя.
2. Визначити з допомогою питання, від якого слова воно залежить.
3. Виявити всі частини мови, до яких від обраного причастя можна задати питання.
4. Виділити комами відокремлений причетний оборот. Позначити конструкцію вертикальними рисами.

Схеми речень з причетними оборотами включають в себе не тільки стандартні елементи (дужки, знаки пунктуації та спілки), але і вертикальні лінії, між якими розташовується хвиляста лінія,- у них позначаються поширені визначення.

Прості і складні пропозиції

Прості речення зазвичай містять тільки одне поширене визначення: «Сильний морозець, вдарила вночі, одразу все перетворив» (Б. Польовий). «Залишена усіма Мавра Іллівна була в захопленні».

Однак бувають випадки, коли до їх складу включається не більше одного такого компонента. Вони можуть відноситися до одного або різним визначеними словами.

«Бувалий всякі види всюдихід зупинився на березі ріки, оповитою ранковим туманом. По степу, густо заросла травою і поцяцькованій весняними квітами, коні йшли кроком».

Складні речення об’єднують у своєму складі кілька простих.

Обсяг таких синтаксичних утворень дозволяє включати у них як одне, так і декілька поширених визначень.

Наприклад: «Дівчина, сконфуженная такої виняткової хворобою свого нареченого, не могла особливо висловлювати свою печаль і тривогу» (М. Зощенка).

«Біля дами метався якийсь громадянин, сдирающий з себе літнє пальто і від хвилювання не справляється з рукавом, в якому застрягла рука» (М. Булгаков).

«Крізь щілинки в ширмах він бачив освітлену місяцем свою кімнату і бачив прямо висів на стіні портрет» (Н. Гоголь). «Луазо, стянувший в трактирі колоду карт, засмальцьованих за п’ять років гри на погано потерті столах, затіяв з дружиною партію в безик» (Р. Мопассан).