Головна думка твору
Пушкін своєю повістю доводить, що людина не повинна йти на приводу у забобонів. Тільки переступивши через них, він може відвоювати своє право на щастя.
Повість завершується щасливим для закоханих кінцем, завдяки не тільки збігом обставин, але і їх завзятості й готовність йти на жертви заради своїх почуттів.
Вічні вищі цінності, до яких відноситься і любов, незмірно більш значущі, чим які б те ні було умовності і забобони суспільства. На шляху до щастя люди здатні підпорядкувати собі будь-які обставини, часом здаються непереборними.
Ідея повісті – показати читачеві, що за таких обставин любов може бути не тільки трагічної, але і щасливою. Вона являє собою ілюстрацію того, що за почуття потрібно боротися, а не оплакувати його – ось яка основна думка новели.
Простота і доступність викладу, співчуття автора героям, відсутність традиційної выспренности в описі почуттів, що наближає їх до почуттів реальних людей, були новинкою не тільки в російській, але і в світовій літературі.
