6. Золота осінь
Цей пейзаж Золота осінь написаний в 1889 році. Є художньою цінністю Російського музею.
На картині глядач бачить містечко Плесо. Приволжжя. Красиві місця, зображені майстром в пору осені. Можливо, були вже перші ранки, які екстрено змусили дерева переодягнутися в золочені одягу.
Поля ще не прибрані, люди не поспішають прибирати урожай в надії, що в останні дні встигнуть поповнити засіки. Але зима близько. Багряно–жовте листя попереджає, що один сильний порив вітру, і на зміну буяння фарб осені ляжуть снігові покривала зими. Як і в житті.
Циклічність періодів необхідна для того, щоб змусити людину переосмислити прожите і зробити висновки на майбутнє.
5. Після дощу
Плесо. Глядач зміг побачити картину Після дощу вже в 1889 році.
На полотні – Волга. Широка, щедра. На задньому плані містечко, досить заможна. У ньому височать куполи храму, двоповерхові висотки. Ближче до річки рядком Складені колоди для сплаву.
Відчуття перерваної жвавої роботи на невеликий пристані. Погано в сильний дощ було тим, хто перебував на що йде по річці пароплаві. Дощ хоч і пройшов, але погода ще варто моросящая. Крапельки води дзвенять в повітрі. Хоча світло вже й проривається через щільно зімкнуті хмари.