Надокучливі казки для дітей (34 шт) – читати онлайн

Серед фольклору, який придумав російський народ, є і надокучливі казки. Оповідач розповідав їх тим, хто допікав його, просячи повторити одне і те ж багато разів. Вони актуальні і сьогодні.

Маленьким надоедам батьки розповідають історію про білого бичка або веселу сову, улюблене місце якої для пісеньок – біла береза. А ще смішну прибаутку про собаку, у якої в тіні то хвіст застрягне, то ніс…

Текст казки

Чучуло-Мяучело.

Опудало-мяучело сиділо на трубі,
Опудало-мяучело пісеньку заспівало.
Опудало-мяучело з пащею червоною-червоній,
Всіх вона дістала пісенькою жахливою.
Всім колом від опудала сумно і нудно,
Тому що пісенька у нього про те, що
Опудало-мяучело на трубі сиділо…

Дідок.

— Жив-був дідок. Поїхав на млин намолоти борошна…

— Ну, ось поманив, а не розповідаєш!

— Якби доїхав, розповів, а він, може, тиждень проїде!

Білий бичок.

— Сказати тобі казку про білого бичка?

— Скажи.

— Ти скажи, що так я скажи, так сказати тобі казку про білого бичка?

— Скажи.

— Ти скажи, що так я скажи, да чого у нас буде, та докуль це буде! Сказати тобі казку про білого бичка?

Два братики.

Жили-були два братики, два братики — кулик та журавель. Накосили вони стіжок сінця, поставили серед польца. Не сказати чи казку знов з кінця?

Старий і колодязь.

Жив-був старий, у старого була криниця, а в криниці-то єлець; тут і казці кінець.

Цар, двір і кол.

Жив-був цар, у царя був двір, на дворі був кількість, на колу мочало; не сказати з початку?

Докучная казка.

— Розповісти тобі докучную казочку?

— Розкажи.

— Ти кажеш: розкажи, я кажу: розкажи; розповісти тобі докучную казочку?

— Не треба.

— Ти кажеш: не треба, я кажу: не треба; розповісти тобі докучную казочку?.. і т. д.

Гуска.

Летів гусак, сів на дорогу — впав у воду. Мок-мок, кіс-кіс — вимок, выкис, виліз — сів на дорогу і знову впав у воду. Мок-мок, киць-киць, выкис, виліз і т. д.

Гусак (2)

— Розповісти казку про гусака ?

— Розкажи.

— А вона вже уся.

— Розповісти казку про качку?

— Розкажи.

— А вона пішла в будку.

Карась

Плавав і плавав біля греблі карась…

Казка моя вже почалася.

Плавав і плавав карась біля греблі…

Казка розказана до половини.

Зловив би я Вам за хвіст карася…

Так шкода, що казка розказана вся

Додон.

Був собі цар Додон.

Побудував він кістяний будинок.

Набрав з усього царства кісток.

Стали мочити – перемочили,

Стали сушити – кістки пересохли.

Знову намочили.

А коли намокнуть – тоді доведу!

Цар.

Жив був цар, у царя був двір,

На дворі був кількість, на колу — мочало;

Не сказати чи казку спочатку?

Цар і ставок.

У деякому царстві,

У деякій державі

Жив-був цар, у царя був сад,

В саду був ставок, ставки був рак…

Хто слухав – той дурень.

Літо.

На вулиці літо, під віконцем – лавка,

В крамниці єлець – казці кінець!

Старий і млин.

— Жив-був дідок. Поїхав на млин намолоти борошна…
— Ну, ось поманив, а не розповідаєш!
— Якби доїхав, розповів, а він, може, тиждень проїде!

Ведмідь і вода.

Став ведмідь на колоду –
Шубовсть у воду!
Вже він у воді мок, мок,
Вже він у воді киць, киць,
Вимок, выкис,
Виліз, висох.
Став ведмідь на колоду…

Овечка на мосту.

Протікає річка,
Через річку міст,
На мосту овечка,
У овечки хвіст,
На хвості мочало,
Розповісти спочатку?..

У попа була собака.

У попа була собака,
Він її любив.
Вона з’їла шматок м’яса,
Він її убив.
В яму закопав,
І напис написав,
що:
У попа була собака,
і т. д.

Цар Ватута.

Жив-був цар Ватута і вся казка тута.
Варто будиночка пряники,
Родзинками заквітчаний,
Блищить при світлі місяця.
Двері з льодяника, Не сказати з кінця?..

Дивіться також:  Казка Про що розповідала стара Йоганна: Андерсен - читати онлайн

Ворона на мосту.

Їдемо далі.
Бачимо міст,
На мосту ворона сохне.
Хвать її за хвіст,
Шасть під міст –
Нехай вона помокнет!
Їдемо далі.
Бачимо міст,
Під мостом ворона мокне.
Хвать її за хвіст,
Шасть її на міст –
Нехай вона підсохне!
Їдемо далі…

Ведмідь у броду.

Прийшов ведмідь до броду,
Так шубовсть у воду!
Вже він мок, мок, мок,
Вже він киць, киць, киць.
Вимок, Выкис, Виліз, Висох,
Став на колоду – Шубовсть у воду…;

Ми з тобою йшли?

Ми з тобою йшли?
– Йшли!
– Чобіт знайшли?
– Знайшли!
– Я тобі його дав?
– Дав!
– Ти його взяв?
– Взяв!
– А де ж він?
– Хто?
– Авжеж не хто, а що!
– Що?
– Чобіт!
– Який?
– Ну такий! Ми з тобою йшли?
– Йшли!
– Чобіт знайшли?
– Знайшли

Про сову.

– Розповісти тобі казочку про сову?
– Розкажи!
– Добре! Слухай, та не перебивай!
Летіла сова –
Весела голова.
Ось вона летіла,
На берізку села,
Хвостиком покрутила,
Подивилася По сторонах,
Пісеньку заспівала
І знову полетіла.
Ось вона летіла,
На берізку села
Хвостиком покрутила,
Подивилася По сторонах,
Пісеньку заспівала
І знову полетіла…
Розповідати далі?..

Дуб над річкою.

Стоїть над річкою дуб.
На тому дубі сидить сорока –
в річку дивиться.
А рак виліз з води і повзе.
Ось він лізе та лізе, лізе та лізе, а сорока дивиться.
Ось вона дивиться, а рак лізе та лізе
Ось він лізе та лізе, лізе да повзе. А сорока дивиться.
Ось вона дивиться, так дивиться, так дивиться. А рак лізе та лізе…

Мокра ворона.

Йшов я якось через міст,
Глядь – ворона мокне.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її на міст –
Нехай ворона сохне!
Йшов я знову через міст,
Глядь – ворона сохне.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її під міст –
Нехай ворона мокне!
Знову я йшов через міст,
Глядь – ворона мокне.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її на міст –
Нехай ворона сохне!
Я знову на міст,
Глядь – ворона сохне.
Взяв ворону я за хвіст,
Поклав її під міст –
Нехай ворона мокне!
Я прийшов на той самий міст,
Глядь – ворона мокне…

Кіт і Воркот.

Жили-дружили
Кіт і Воркот.
Їли вони з одного столу,
У віконце дивилися з одного кута,
Гуляти йшли з одного ганку. . .
Не послухати казочку чи знов з кінця?

Йшла собака через міст…

Йшла собака через міст,
Завязила в тіні хвіст,
Тягне, тягне, витягла хвіст,
Тільки завязила в болоті ніс.
Тягне, тягне..

Хатинка.

На горушке — хатинка,
Живе в ній старенька.
Сидить на печі,
Жує калачі.
Ось вона встала,
З-за печі мочалу дістала. . .
Хороша у старенької мочала!
Чи Не почати казку з початку?

Диво-дивне.

У деякому царстві,
У незнайомому державі,
Не в тому, в якому ми живемо,
Сталося диво дивне,
З’явилося диво дивне:
Виросла в городі ріпа важлива,
Хвалила стара кажная:
Одним днем
Не обійдеш колом.
Половину тієї ріпи все село місяць їла,
Ледь доїла.
Сусіди побачили —
Три тижні іншу половину доїдали.
Залишки на віз навалили,
Повз лісі потягли,
Віз обломили.
Пробігав ведмідь — здивувався,
Зі страху спати повалився…
Коли він прокинеться —
Тоді і казка далі поведеться!

Тітонька Орися.

Тітонька Аріна
Кашу варила,
Єгор так Борис
Через каші побилися.
Мочала, мочала,
Починай з початку!

Корівка.

Біля бабусиної избенки
Жувала травичку Корівка,
Жувала, жувала — мовчала.
Побачила: на паркані—мочала.
Побачила мочалу — замугикала…
Не сказати про Корівку спочатку?

Бабця біля річки.

Жила-була баба
Так біля самої річки,
Захотілося бабці
Скупатися в річці.
Накупила вона
Мила та мачули.
Ця казка гарна,
Починай спочатку…

Кутырь-Мутырь.

Жив Кутырь-Мутырь посеред польца,
Накосив собі стіг сінця.
Прийшли баран та вівця,
З’їли весь стіг сінця…
Не сказати чи казку знов з кінця?