Прислівник – одна з частин мови в російській мові. Як у всіх самостійних частин мови, відмінними ознаками даної структурної мовної одиниці є задається до неї питання і загальне значення.

Питання допомагають також віднести слово до тієї чи іншого різновиду серед схожих частин мови – наприклад, визначити вид дієслова або розряд прикметника. Знаючи, на які питання відповідає прислівник, можна не тільки виявити його, але і віднести до певної смислової групи.

Роль прислівників

Прислівник може виконувати різні функції. Визначення вказує, що ця мовна одиниця може

позначати або ознаку дії або ознаку іншої ознаки. Отже, ставитися воно має до такої частини мови, яка означає дію або ознаку.

Сенс дії містять у собі дієслова, дієприкметники, а також деякі іменники (наприклад, біг, читання та ін).

Значенням ознаки мають імена прикметники, дієприкметники, самі прислівники і похідні від них слова категорії стану. Від цих слів і задається питання до наречию.

Перш ніж задавати запитання, необхідно з’ясувати, з яким словом у реченні пов’язане за змістом те, що потрібно класифікувати. Помилка у встановленні визначуваного слова може призвести до неправильної постановки питання і, як результат, до помилкової класифікації.