З інтелектом, знаннями, розумом начебто все зрозуміло. Їх зможуть пояснити багато. Але коли питають, що таке мудрість, дадуть відповідь лише одиниці. Адже вона виходить далеко за рамки звичного освіти чи виховання. Мудрість не викладають в школі або університеті. Де ж, в такому разі, її взяти? Чи можна це зробити своїми силами, або необхідний наставник? В якому віці приходить мудрість, чи залежить вона від прожитих років? На всі ці питання спробуємо відповісти разом.

Що таке мудрість?

Мудрість — це інтелект, доповнений досвідом. Мало щось знати, важливо вміти правильно застосовувати ці знання. За великим рахунком, можна виділити кілька трактувань мудрості. З філософської точки зору цей навик відображає ступінь пізнання світу і засвоєння інформації. В релігіях мудрість – якість в абсолютній мірі належить Творцеві, і невеликими фрагментами відкривається людям. У лексиконі широко поширене слово «Софія», як синонім мудрості. Звідси походить сам термін «філософія», як «любомудріє».

На побутовому рівні можна говорити про мудрість життя, яка з’являється у людей в процесі їх дорослішання. Вона пов’язана з різними пережитими ситуаціями. Таким чином, коли з’явилися давні знання про закони і механізми природи. Наприклад, люди відкрили лікарські властивості деяких трав, вивчали поведінку диких тварин, передбачали сезонні зміни клімату. Їх цьому ніхто не вчив. Просто досвід і знання, отримані методом численних спроб і помилок, допомагали краще розуміти навколишній світ і самого себе.

Найчастіше, мудрість асоціюється зі зрілістю, але кількість прожитих років не може бути єдиним її мірилом. Справа в тому, що важливіше біологічного віку його психологічний еквівалент. Хтось може набратися стільки ж мудрості в тридцять років, як інший в п’ятдесят. Не обов’язково цим якістю буде володіти сивочолий старець, який живе за рахунок родинного стану своїх аристократичних предків. При цьому молода дівчина, яка змінила десяток робіт і побувала у будь-яких перипетіях, буде відрізнятися справжньою життєвою мудрістю. Багато хто впевнені, що для жінок це якість набагато важливіше академічних знань.

Розуміючи всю багатогранність мудрості, наші пращури виділили цілий ряд її видів, про які піде мова в наступному розділі.

Види мудрості.

У вітчизняному богослов’ї виділяється класифікація, заснована на наближення людини до божественного початку. Згідно з цими поглядами, бувають такі види:

• Премудрість – вища ступінь мудрості, притаманна Творця;
• Мудрість – досвід людини, помножений на що відкрилися йому знання;
• Розсудливість – вміння і навички, що здобуваються людиною.

Згідно буддистським уявленнями, відомо п’ять видів мудрості, властивих жінкам. При бажанні їх може спіткати чоловік:

• Дзеркальна – чітке і об’єктивне сприйняття речей або подій;
• Уравнивающая – відчуття тісного взаємозв’язку і рівності між усім сущим;
• Розрізняє – сприйняття речей окремо як частини цілого;
• Пов’язана з досвідом – уміння витягувати уроки з життєвих ситуацій;
• Всепроникна – розуміння безмежності й універсальності світу, відчуття простору можливостей.

Інші релігії пропонують свої трактування мудрості, але умовно їх можна розділити на дві категорії: Божественна (духовна) і людська (життєва). Мудрість життя – навик грамотного застосування накопичених знань. Вона виникає тільки в процесі діяльності, оскільки залежить від її результатів. Вища мудрість може з’явитися в стані спокою, наприклад, медитації, коли людина настільки очистити свій розум від усього зайвого, що почне відчувати голос Всесвіту.

Де шукати мудрість?

Розвиток цього навику може йти різними шляхами. Одні шукають собі вчителя. Інші читають книги. Треті набивають свої власні «шишки». Четверті поєднують теорію з практикою. П’яті взагалі нічого не шукають, але в певні моменти до них приходить осяяння.

Якщо хтось свідомо хоче стати мудрішими, але не розуміє, які кроки для цього зробити, можна скористатися наступними рекомендаціями:

• Переймати досвід тих, кого вважаєте мудрішими;
• Уникати зайвої чи непотрібної інформації;
• Вчитися на своїх і чужих помилках;
• Розвивати проактивність та позитивне мислення;
• Застосовувати на практиці отримані знання;
• Практикувати усвідомлений саморозвиток;
• Навчитися чути свій «внутрішній голос».

Ці поради досить прості, як в розумінні, так і виконання. До них можна вдатися в будь-якому віці. Головне, щоб людина виявився готовий, адже для того, щоб стати мудрішими, необхідні елементарні задатки. Найчастіше цей навик приходить вже в зрілому віці, хоча, варто враховувати гендерну специфіку питання. Жіноча і чоловіча мудрість відрізняються. Перші освоюють цю «науку» набагато раніше, а чоловікам потрібно більше доказів і підтверджень, що задовольняють логічного типу мислення. Їх прагнення до систематизації та расскладыванию все «по поличках» уповільнює процес пізнання, але робить його результати більш достовірними.

Не випадково східні традиції виділяють дві частини єдиного цілого – інь і ян. Саме у взаємодії створюється єдине ціле, яке відрізняється досконалістю і гармонією. Мудрість жінки і чоловіка полягає в тому, щоб вчитися один у одного, поважати досвід і знання свого партнера.

Більш того, мудрі люди вважають, що будь-хто, кого ми зустрічаємо на нашому шляху – наш вчитель. Тому не варто нехтувати ким-небудь, адже кожен новий знайомий з’являється в житті людини не випадково.

Мудрість людини не залежить від навчання чи карєри. Вона визначається більш глибокими компонентами, ніж просто рівень знань, кмітливості або кмітливості. Названий навик поєднує все перераховане, множачи на досвід, інтуїцію і духовність. Головний учитель у цьому випадку – саме життя, і репертуар її методів безмежний.