Здоровий спосіб життя та відмову від шкідливих звичок – запорука довгого і щасливого життя. У найбільш розвинених країнах мотивація до спорту стала національною стратегією розвитку. Якщо говорити про державах Східної Азії, то у них десятки людей, що займаються ранковою гімнастикою у дворі будинку, виглядають так само звично, як у нас черги в теплоенерго. Раз тема настільки актуальна, то розберемося в ній грунтовно. Як можна підштовхнути людину до активного способу життя? Як розвинути в ньому любов до спорту? Які прийоми допомагають мотивувати до фізичного розвитку?

Що таке мотивація до спорту?

Мотивація до спорту — це зацікавленість у фізичній активності та здоровий спосіб життя. Ще древні помітили, що в «здоровому тілі здоровий дух». Тому загальнофізична підготовка завжди популяризувалася серед молоді.

Сучасний світ з різними спокусами, часто відволікає людей від справжніх цінностей. Вони все частіше нехтують своїм здоров’ям для отримання сьогохвилинних задоволень. Шкідливі звички, неправильний спосіб життя і погані приклади, роблять питання мотивації до спорту одним з найбільш актуальних. Про те, які методи допомагають культивувати любов до фізичної активності, поговоримо далі.

Які прийоми допомагають мотивувати?

Стимулювання фізичної активності може набувати протилежні обриси. З одного боку – людей приваблюють яскравими картинками, що описують всі переваги здорового способу життя. Фотографії з красивими і спортивними людьми на пляжі надають досить сильний психологічний вплив на оточуючих.

З іншого боку – обивателя залякують негативними наслідками, які мають місце у випадку пасивності або пристрасті до шкідливих звичок. Це можуть бути зображення нездорових на вигляд людей, які не викликають позитивних емоцій. Поєднання обох методів надає ще більш глибокий вплив на психіку людини.

Найголовніша мотивація на спорт – особистий приклад мотиватора. Припустимо, батьки ведуть активний спосіб життя, можливо навіть займаються спортом професійно. Дитина з народження вбирає інтереси тата і мами. Його не доведеться довго переконувати, щоб привести в спортивну секцію. Якщо ж дорослі не встигають «просихати» після чергової п’янки, або скуривают по пачці сигарет на день, то всі їхні повчання про здоровий спосіб життя будуть сприйматися дітьми, як порожня балаканина для «галочки».

Єдине, що може принести користь, якщо дитині стане огидно з дитинства спостерігати деградацію батьків, які зіграють роль демотиватора до шкідливих звичок. Бувають випадки, коли у спортивні секції приходять діти з неблагополучних сімей, щоб вибитися в люди. Але це швидше виняток з правил, ніж загальна закономірність.

Найважливіший критерій, що визначає ефективність мотивації до спорту – поява відгуку в душі. Можна скільки завгодно часу перегортати картинки з чарівними дівчатами в купальниках або м’язистими мачо, при цьому попиваючи пиво і докурюючи чергову цигарку. Поки стимул не виникне на рівні підсвідомості, все мотиватори виявляться марними.

Техніки мотивації до спорту.

1. Заохочення.

Якщо потрібна мотивація для спорту, можна придумати заохочення, яке буде стимулювати до старанних занять. Інакше кажучи, слід підкупити самого себе, перш ніж братися за інші методи. Варто придумати «бонус», який допоможе налаштуватися на тренування. Наприклад, з’їдати один пончик, грати в комп’ютерну гру, випивати пляшку солодкої газованої води. Тішити себе цим можна тільки після походу на тренування. Поступово заняття ввійдуть у звичку, і така мотивація стане не потрібна. Але на перших порах, краще так, ніж взагалі не проявляти активність.

2. Напарники.

Хороший ефект досягається від занять спортом з кимось ще. Це може бути одна людина, або ціла група тренуються. Їх успіхи стануть відмінною мотивацією до спорту. Кожен, хто хоч раз пробував групові тренування, скаже, що вони набагато більше заряджають енергією і ентузіазмом. Відчуваючи себе частиною колективу, людині стає складніше відмовитися від занять, оскільки він починає усвідомлювати певну відповідальність перед іншими, прихильність до них. Навіть один напарник збільшує шанси того, що походи в секцію стануть регулярними і тривалими.

3. Парі.

Особливо азартні люди можуть вибрати в якості мотивації до спорту парі. Досить посперечатися, що буде досягнутий певний результат за конкретний проміжок часу. Наприклад, хто-небудь пообіцяє за кілька місяців поліпшити фізичну форму і виконати жим штанги вагою 100 кг. Або дівчина посперечається з подругами, що схудне за місяць відвідувань фітнес-клубу. Також, може мати місце спір не на конкретний результат, а просто дотримання тренувального режиму, що вже в подальшому стане стимулом для інших парі, більш суттєвих.

4. Сімейні традиції.

Кращий варіант мотивації на спорт – пропаганда здорового способу життя в сім’ї. Якщо батьки всерйоз вирішили долучити свою дитину до спорту, вони повинні самі полюбити це заняття. Діти переймають модель поведінки своїх тат і мам, а не задушевні бесіди про те, що таке добре, і що таке погано. Скільки б батьки не доводили актуальність спорту, якщо вони самі будуть його ігнорувати, то діти навряд чи зацікавляться.

Спрощує завдання те, що відомо багато сімейних видів активного дозвілля, коли одночасно відіграють батьки і діти. Це футбол, баскетбол, теніс, бадмінтон, велопрогулянки, сплави на байдарках, волейбол та інші. Починаючи мотивувати до спорту дитини за допомогою ігор, поступово можна перетворити це захоплення в більш професійне заняття.

5. Спортивне оточення.

Продовжуючи тему наслідування поведінкових моделей, відзначимо, що дорослим людям також не заважає оточувати себе гідними прикладами для наслідування. Спорт – не виняток. Якщо основна маса друзів або знайомих систематично вживають алкоголь, проводячи весь основний час в п’янках, набагато складніше втриматися від цієї манери поведінки. Якщо ж оточення складають успішні та активні люди, які приділяють значну увагу своєю фізичною формою – це стане гарною мотивацією до спорту. Адже Не дарма кажуть «з ким поведешся, від того й наберешся». Справедливо це висловлювання, як для дітей, так і зрілих особистостей. Вплив навколишніх нагадує ефект води, яка по краплі точить камінь. Краще, коли ці «краплі» надають конструктивне вплив, «виточуючи» спортивна статура людини, ведучого активний спосіб життя.

6. Принцип «1 хвилини».

Цікавий прийом, який прийшов з японської філософії безперервного вдосконалення Кайдзен. Якщо слідувати цій рекомендації, то будь-який новий навик можна розвивати, починаючи з однохвилинної щоденної практики. Наприклад, почати вивчення англійської мови, освоєння нової комп’ютерної програми, або виконання вправ для розвитку пам’яті. Потім до хвилині додавати ще одну, другу, третю.

Таке неспішне вдосконалення – хороша мотивація до спорту. Будь-хто може виділити одну хвилину в день, щоб почати віджиматися, поступово збільшуючи інтервал часу, відведений на тренування. За кілька місяців тіло і розум звикнуть до фізичних вправ, що допоможе перейти до тривалих занять. Для непрофесійних спортсменів оптимальним вважається режим з трьох тренувань на тиждень, від сорока хвилин до години кожна.

7. Самонавіювання.

Один із радикальних способів мотивації до спорту – самонавіювання. Коли заохочення не стимулюють, залякати самого себе не вдається, а логічні доводи здаються не такими логічними, підійде звичайне «промивання» мізків. Просто вселити самому собі необхідність відвідування секції. Щоранку, підходячи до дзеркала, повторювати немов мантру, в позитивному тоні, як спорт важливий і корисний. Поступово ця психічна установка досягне підсвідомості, задіявши емоційний інтелект людини. Якщо самонавіювання спрацює, розум почне сприймати необхідність занять, як щось само собою зрозуміле, і подальші переконання не знадобляться.

Мотивація в спорті.

Крім залучення людей до спорту, необхідно надалі підігріватимуть їх інтерес до занять. Відомо поняття емоційного вигорання деяких спортсменів, коли перспективні хлопці або дівчата кидають спорт на піку своєї кар’єри. В певний момент їм просто набридає це заняття.

Мотивація в спорті – тема велика і різнопланова. У кожному виді спорту є свої методи. Арсенал прийомів вражає, від умовлянь або обіцянок нагороди, до докорів, криків або спроб взяти на «слабо». Тренер – це психолог, адміністратор і один в одному обличчі. Деяким він навіть замінює батька. Саме ця людина відповідає за психологічний настрій спортсмена. Якщо пропадає мотивація, спорт сенсу життя перетворюється на рутину.

Подібно іншим видам діяльності, в спорті застосовують матеріальну і нематеріальну мотивацію. Перша пов’язана зі всілякими грошовими преміями, або дорогими подарунками. Наприклад, за перемогу на змаганнях високого рівня місцеві влади можуть виділити спортсмену квартиру. Другий вид мотивації включає моральну стимуляцію, таку як шану, статус, визнання.

Гроші, безумовно, потрібні всім, але одні люди прагнуть лише до них, інші ж шукають нематеріальні нагороди, які потішать їх самолюбство, допоможуть щось довести самому собі. До речі, нематеріальна мотивація в спорті потужніше, оскільки честь і гідність людини переважають над суто меркантильними інтересами. Звичайно, будь-яка праця має оплачуватися, але частіше перемагають ті, хто сприймає спорт, як життєве покликання.

Життя людини багатогранна. Фізичний, інтелектуальний і духовний розвиток тісто пов’язані між собою. Тому мотивація до спорту потрібна кожному, незалежно від роду діяльності. Правильно долучатися до нього з дитинства, але так відбувається далеко не завжди. Частіше люди розуміють важливість здорового та активного способу життя вже в зрілі роки. Чим старшою стає людина, тим більше зусиль йому доводиться прикладати для вироблення позитивних звичок, але з кожним роком це все актуальнішою.