Як прищепити моральні цінності дитині?
Кожен батько прагне виховати дітей добрими людьми, розвинути в них найкращі риси: доброту, щирість, порядність, альтруїзм. Список якостей можна продовжувати довго, але всі вони закладаються в результаті виховання. Прищепити дітям цінності буває дуже складно. Більшість моральних тим відносяться до складним і неоднозначним, тому говорити про це потрібно постійно.
Спектр моральних проблем широкий: від проблем з друзями або вчителями до поведінки в соцмережах. Можна використовувати різні види діяльності, які допоможуть прищепити дитині правильні цінності:
1. Особистий приклад.
Психологи кажуть, що діти не чують, але бачать і копіюють. Тому прищепити дитині щось насильно або одними переконаннями неможливо. Якщо дитина потрапляє в складну ситуацію, він надходить точно так само, як надходить батько. Тому найбільш дієвий педагогічний прийом – особистий приклад батьків. Це то, чому можна навчити дітей без зайвих розмов.
2. Бесіди замість проповідей.
У школах планують ввести уроки морального виховання. Але педагоги вважають, що бесіду люблячих і грамотних батьків не замінить жодна державна установа. Діти більш сприйнятливі до інформації, отриманої через обговорення, а не через накази або повчання. Тому в бесіді потрібно одночасно виступати авторитетом і іншому, але не можна допускати покровительственного тони.
3. Дискусії замість лекцій.
Дитина навчається, сприймає величезні обсяги інформації. Тому краще запам’ятовується те, що викликає яскраві емоції. Вміння розпочати і підтримати дискусію на потрібну тему, зробити обговорення яскравим, захоплюючим – цінне вміння батьків. Але не варто говорити дуже багато. Краще підігрівати інтерес до теми короткими навідними питаннями «Навіщо» і «Чому?».
4. Спільні ігри.
Звичайна дитяча гра може стати не просто веселою забавою, але серйозною школою моралі. У колективній грі дитині доводиться спілкуватися, співпрацювати, сперечатися, домовлятися з іншими гравцями і тим самим вчитися долати свій егоцентризм. Так поступово у дітей зароджується уявлення про справедливість, створюються моральні принципи, які потім переростають в етичні цінності.
5. Читання.
Книги вчать і одночасно відволікають від гаджетів. Для початку можна читати книги вголос, пояснювати або обговорювати цікаві місця. Головне, вибрати історії за віком: казки стануть прекрасним прикладом в ранньому віці, адже там чітко розділені межі добра і зла. У підлітковому віці можна читати книги, де обговорюються сірі боку моралі. Але незалежно від віку потрібно знати, що читає дитина.
Педагоги і психологи рекомендують розбирати етичні питання на сімейній раді і при цьому наділяти дітей правом голосу. Кожен раз, коли діти міркують про несправедливість або нечесності, підтримувати цю тему.
Життя – моральний процес. Щеплені з дитинства цінності допомагають вирішувати питання морального вибору: між великодушністю або скупістю, сміливістю або боягузтвом, співчуттям або злонравием. А ще – будувати моральні відносини: правильно розставляти пріоритети, вкладатися в стосунки, приймати свої темні сторони, одержувати щиру турботу і розуміння.
Висновки:
- Моральні норми – група моральних норм, які не захищаються силою держави.
- Який у людини вдача, така моральність.
- Усі уроки християнської історії є уроками моральності.
- Всі релігії проголошують моральні закони, але жодна релігія не приводить людей до їх повного виконання.
- Не маючи міцної моральної основи, неможливо домогтися успіху.