Матрьонін двір аналіз твору Солженіцина, історія створення, жанр, проблеми і аргументи, короткий зміст, сенс назви, характеристика Мотрі та головних персонажів

Аналіз оповідання «Матрьонін двір» включає в себе характеристику його персонажів, короткий зміст, історію створення, розкриття головної думки і проблем, які зачепив автор твору.

За твердженням Солженіцина, розповідь заснований на реальних подіях, що «повністю автобіографічний».

У центрі оповідання – картина життя російського села 50-х роках ХХ століття, проблема села, міркування на тему головних людських цінностей, питання добра, справедливості і співчуття, проблема праці, вміння піти на допомогу ближньому, який опинився у важкій ситуації. Всіма цими якостями володіє праведник, без якого «не стоїть село».

Історія створення «Матренина двору»

Спочатку заголовок повісті звучало так: «Не коштує село без праведника». Кінцевий варіант був запропонований на редакційному обговоренні в 1962 році Олександром Твардовським. Письменник зазначив, що сенс назви не повинен бути повчальний. У відповідь Солженіцин добродушно уклав, що йому не щастить з назвами.

Олександр Ісайович Солженіцин (1918 — 2008)

Робота над розповіддю велася протягом кількох місяців – з липня по грудень 1959 року. Написав його Солженіцин в 1961 році.

У січні 1962 року під час першого обговорення редакційної Твардовський переконував автора, а заодно і самого себе в тому, що твір не варто друкувати. І все ж рукопис він попросив залишити в редакції. У підсумку розповідь побачив світ в 1963 р. в «Новому світі».

Дивіться також:  Біографія Чехова коротко найголовніше, хронологічна таблиця життя і творчість, цікаві факти, діти та батьки, особисте життя, список відомих творів

Примітно, що життя і смерть Мотрони Василівни Захарової відображені в цьому творі максимально правдиво – саме так, як це було насправді. Даний назва села – Мильцево, перебуває вона в Купловском районі Володимирської області.

Критики тепло зустріли роботу автора, високо оцінивши її художню цінність. Суть твору Солженіцина дуже точно охарактеризував А. Твардовський: неосвічена, проста жінка, рядова трудівниця, стара селянка… хіба може така людина залучати таку велику увагу і цікавість?

Може, тому що її внутрішній світ дуже багатий і піднесений, наділена найкращими людськими якостями, і на його тлі тьмяніє все мирське, матеріальне, порожнє. За ці слова Солженіцин був дуже вдячний Твардовскому. У листі до нього автор відзначив важливість його слів для себе, а також вказав на глибину його письменницької погляду, від якого не утаилась основна думка твору – історія про люблячої та страждаючої жінки.