Короткий переказ змісту

Починається твір з опису Сибірської природи. Стояла ніч, погода була вітряна, дощова, гримів грім, виблискували блискавки. Але навіть за такої негоди стомлені руські воїни міцно спали після битви. Їх ватажок Єрмак був занурений у думи про долю країни.

Отаман був сповнений патріотичного почуття, любов до народу й бажання захистити його від татарських загарбників. В загоні перебували колишні злочинці, але їх отаман не засуджує. Навпаки, вважає, що вони кров’ю омив свої гріхи. Єрмак сидить, задумливо, наче передчуваючи власну смерть. Отаман непомітно заснув у роздумах.

В протиставлення головному персонажеві зображений хитрий і підступний хан Кучум, який напав на російських воїнів вночі, несподівано, в той час, коли вони були охоплені сном. Короткий зміст не може передати тих почуттів, які випробував отаман, прокинувшись. Вони мальовничо викладені в думі «Смерть Єрмака».

Розгніваний отаман відчуває відповідальність за воїнів, прагне допомогти їм. Човни були далеко, тоді Єрмак впадає в річку з метою переплисти її. Однак мужній ватажок не розрахував свої сили і вага своїх лат. Обладунки були настільки важкі, що швидко захопили його на дно. Отаман мужньо боровся з хвилями до останнього, плив, поки були сили.

Тіло Єрмака спливло, його викинули хвилі на берег. Закінчується твір знову описом погоди, буря вирувала в ту ніч, ніби співчуваючи раптової загибелі отамана і поразки російських військ.