Конвенція про права дитини – короткий зміст: характеристика основних положень від 1989 р

Характеристика міжнародного закону

Характеризуючи коротко документ в цілому, слід виділити такі групи статей:

  • ст. 1 служить визначенням, кого називають дитиною;
  • загальні принципи конвенції викладені в статтях 2, 3, 5 і 12;
  • охорона прав неповнолітнього висвітлена статтями 6-11 і 13-40;
  • норми виконання конвенції всередині держави закладені статтями 41-42, 44 та пунктом 6 частини четвертої статті;
  • як здійснювати контролюючу дію кажуть ст. 43-45;
  • заключна фаза відображена в 46-54 ст.

В європейському законодавстві малюки розглядаються нарівні з дорослими, які мають громадянські та політичні свободи. Але малюк не може самостійно захистити себе, тому держава і сім’я повинні взяти цю проблему на себе.

Про що говорить стаття 31

Матеріали конвенції ООН про права дитини регулярно доповнюються міжнародними документами, які набувають статусу законів. Так 1 лютого 2013 року до ст. 31 доданий новий підпункт про право на гру, дозвілля.

IPA (міжнародна Асоціація Гри) провела дослідження, як впливає гра на дитяче розвиток. У результаті з’ясувалося, що часто підміняється поняття радості від творчості змаганнями «за всяку ціну». Дорослі намагаються застосувати по відношенню до дітей свій погляд на навколишній світ, не розуміючи, що значить гра для малюка.

Тому на міжнародному законодавчому рівні були надані пояснення, що таке гра. При цьому потрібна всебічна підтримка і сприяння дитячої творчості, привносящему в життя малят радість і щастя.

Дивіться також:  Природне та суспільне в людині: в чому проявляється сутність бисоциальная

Перелік дій:

  • включати ігри в усі громадські заходи щодо підтримки фізичного і психічного здоров’я неповнолітніх;
  • створювати у всіх установах (школи, лікарні, магазини) умови для ігор;
  • надавати на вулиці і в приміщенні можливість і місце для ігор;
  • у початкових класах застосовувати методику дитячої гри, щоб школярі краще засвоювали новий матеріал;
  • у сімейних умовах гра виступає, як вираз турботи дорослих про юне покоління;
  • дитяче ігрове творчість має підтримуватися державою, надаючи кожному індивідууму рівні можливості для самовираження.

Слід виділяти спеціальні місця на вулиці (прибудинкові дитячі майданчики, відповідне обладнання в школах і дитсадках). При цьому необхідно долучати до гри дітей різного віку, соціального статусу, матеріального положення. У споруджуваних будинках слід передбачати ігрові зони.

Бажано сприяти поширенню фольклорних ігор, призупинити випуск іграшок, рекламують насильство. Забезпечити малюків і підлітків іграми, відповідно до віку та інтересів. Сприяти поширенню командних і одиночних ігор спортивного спрямування. Проконтролювати допуск молодшого покоління до вільного відвідування парків, скверів для ігор на свіжому повітрі.

Сторінка: 1 2 3 4 5