Конвенція про права дитини – короткий зміст: характеристика основних положень від 1989 р

Міжнародний документ, прийнятий ООН 20 листопада 1989 р., докладно описує, як на рівні держави, родини, виховних установ повинні дотримуватися права і свободи кожного маленького чоловічка, який не досяг повноліття.

Короткий зміст Конвенції про права дитини повинні знати всі зацікавлені особи. Підписана вона урядами 193 країн, на території яких має законну силу. Виконувати її умови зобов’язаний кожен громадянин. Пропонуємо опис і аналіз цього документа.

Короткий зміст документа

Текст розділений на 4 частини. Основні положення конвенції про права дитини – преамбула (анотація) і 54 статті, в яких чітко розмежовано і пояснено, які можливості держава надає кожному громадянину у віці від народження до 18 років. Так як малюк не може сам відстояти свої інтереси, це завдання покладено на батьків, опікунів або держава.

Конвенція ООН про права дитини встановлює наступні постулати закону:

  1. Кожен неповнолітній громадянин володіє рівними можливостями незалежно від соціального чи матеріального становища сім’ї, відмінності за статевою ознакою, кольором шкіри, національності, віросповідання та інших відмінностей.
  2. Держава і батьки повинні створити відповідні умови, щоб діти нормально розвивалися в духовному, моральному, фізичному напрямку. При цьому обов’язків, оформлені законодавчо, до неповнолітніх не пред’являється.
  3. Людина, незалежно від віку, повинен бути громадянином тієї країни, в якій він народився. Громадянство і ім’я вправі мати кожен.
  4. Визначаючи право на життя, відповідно треба надати житло, медичне обслуговування, освіту, соціальне забезпечення не тільки здоровим неповнолітнім членам суспільства, але і зазначеними фізичними або розумовими вадами.
  5. Дитина повинна виховуватися в сім’ї з батьками (рідними або прийомними). Не можна розлучати мати і дитя, якщо немає законних підстав.
  6. Держава повинна забезпечити маленьким громадянам захист від зазіхань сексуального плану, насильства, жорстокого поводження з боку близьких або сторонніх людей.
  7. Кожен маленький людина бачить навколишній світ по-своєму, а дорослі повинні рахуватися з думками та бажаннями неповнолітніх.

Важливо! Відповідальність за недотримання закону несуть тільки дорослі (батьки, опікуни або державні чиновники).

Дивіться також:  Що таке тоталітарний режим – список країн: характеристика політичного режиму за ознаками