Пековий кокс

Пек — це в’язкий залишок перегонки деревного, нафтового або вугільного дьогтю. Останній застосовують для виробництва пекового коксу. В якості сировини використовують тільки попередньо розігрітий і розплавлений пек. Температуру в процесі коксування поступово збільшують від 450 до 1000 °С. В результаті цього процесу з пеку йдуть багато летючі речовини, які також збирають і використовують в інших областях. Після охолодження повітрям або водою виходить продукт, що містить майже 98 % вуглецю.

Застосовується цей вид коксу для виготовлення анодів і анодної маси, а також кольорової металургії.

Торф’яний кокс

Торф’яний кокс — це продукт термічного розкладання торфу. Температура самого процесу може відрізнятися в залежності від вихідної сировини, а також вимоги до готового продукту, тому вона коливається від 550 до 1100 °С. Торф’яний кокс містить досить мало сірки та інших домішок, а також володіє підвищеною реакційною здатністю.

Торф’яний кокс за формулою дуже схожий на кам’яновугільний, тому застосовується для виплавки чавуну, відновлення залізної руди та як сировину для виготовлення активованого вугілля.