Когнітивна психологія: що це таке і основи когнітивної терапії

За півтора століття свого існування психологія стала не тільки дійсної, але дієвої наукою про людину. Вона має безліч напрямків зі своїм підходом до аналізу аспектів свідомості і поведінки. Когнітивна психологія зібрала кращі наукові ідеї і загорнула їх у принципово нове революційне вчення. Вона розглядає людське пізнання за аналогією з комп’ютером і пропонує описувати пізнавальні процеси комп’ютерними термінами.

Ця стаття розповідає про питання, якими займається дана психологічний напрямок, а також про техніках і прийомах когнітивної психотерапії.

Що таке когнітивна психологія

Когнітивна психологія — розділ психологічної науки, що вивчає ті процеси, за допомогою яких ми отримуємо, обробляємо, зберігаємо і використовуємо знання про навколишній світ. Одне з великих досягнень цього психологічного напряму – виявлення взаємозв’язку між розумовим процесом і нейрофізіологічної активністю. По суті, когнітивна психологія – це наукове дослідження мислячого розуму, звернене до питань:

  • Як людина виділяє, відбирає відомості про навколишній світ.
  • Як вибудовує у свідомості цілісний образ того чи іншого об’єкта.
  • Як переробляє інформацію в знання, формує поняття, створює асоціацію.
  • Як запам’ятовує, в якому вигляді зберігає отримані дані.
  • Як думає, міркує, якими словами висловлює свої думки.
  • Як узагальнює, вибудовує категорії, приймає рішення.
  • Як аналізує зв’язки і відносини між об’єктами дійсності.

Назва цього розділу походить від англійського «Cognitive Psychology» і буквально перекладається «Психологія пізнавальних процесів». Розрізняють дві групи процесів. Перша – постачає нам інформацію з навколишнього світу (сенсорні якості). Друга – переробляє, організовує, архівує інформацію (мозок і свідомість).

У центрі когнітивного підходу знаходяться дослідження структури і організації пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, відчуттів, мислення. Тобто повністю охоплюється весь спектр психічних процесів і сфер поведінки. Досліджувати всі завдання одними знаннями з психології складно. Тому психологія пізнавальних процесів є частиною великої дослідницької області, де задіяні ще п’ять дисциплін: філософія, антропологія, лінгвістика, нейронаука, комп’ютерні науки.

Історія

Кардинальна зміна підходу до людської свідомості сталася в 30-ті роки XX століття. До цього психологія була умовно розділена між двома течіями: бихевиоризмом, сконцентрованому на поведінці, і психоаналізом, які займаються несвідомим. У 1948 році американський необихевиорист Едвард Толмен увів поняття «когнітивна карта». Це якийсь цілісний образ, який формується на підставі попереднього досвіду і впливає на подальшу поведінку людини.

Дивіться також:  Усвідомлене сновидіння: що це таке і як його викликати?

У когнітивної наукової (контр)революції є офіційна дата народження – 11 вересня 1956 року. Це дата симпозіуму, на якому вчені представили першу модель штучного інтелекту. Завдяки цьому революційному прориву когнітивна психологія зійшла зі сторінок наукових книг і стала міждисциплінарним напрямом, застосовним у реальному житті. На її розвиток вплинули три чинники:

  • Під час Другої світової війни необхідно було навчати військових використовувати складну техніку, вирішувати проблему, порушену концентрації.
  • При розробці штучного інтелекту (ШІ) потрібно було змусити його поводитися осмислено.
  • Необхідно було почати лінгвістичні дослідження і розробити новий спосіб аналізу структури мови.

Вирішити ці проблеми за допомогою формулювань біхевіоризму або позитивізму виявилося неможливо. Зате визначну роль у становленні нової психологічної науки зіграла гештальтпсихологія. Принципи системності і цілісності образу поширили на всі рівні пізнання: від сприйняття і мислення до мотивації і спілкування.

Когнітивний підхід у психології ґрунтується на комп’ютерної метафори пізнання. Тобто пізнавальний феномен людського сприйняття і мислення порівнюється з комп’ютером, у якого є пристрій вводу-виводу, короткочасна і довготривала пам’ять, центральний процесор, здатний обробити обмежену кількість інформації. Із запропонованої моделі випливає теорія про те, що психіка обробляє інформацію поетапно. Тобто інформація із зовнішнього світу стає знанням після складної ланцюжка перетворень.

Когнітивна терапія: прикладна робота з думками і поведінкою

В 60-е роки американський професор психіатрії Аарон Бек опублікував монографію, де описав принципово новий напрямок, засноване на досвіді, відмінному від підходу традиційних шкіл. До цього представники класичної психіатрії, психоаналізу і поведінкової терапії відстоювали твердження про те, що першопричина психологічних проблем пацієнта знаходиться поза його свідомості. Когнітивна психотерапія початок психоемоційних клієнтських проблем знаходить саме в його свідомості.

Когнітивно-біхевіоральна терапія з’єднала знання біхевіористів і методів психоаналізу в загальну концепцію про те, що всупереч тиску психологічних травм чоловік здатний змінити свою поведінку на краще. А всі проблеми пояснює схильністю робити невірні висновки, передумови і припущення, що спотворюють реальну інформацію про подію. Зрозумівши те, як людина сприймає й обробляє інформацію можна зрозуміти причини конкретних психологічних проблем.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ):

  • Дає очікуваний ефект за 5-7 сесій та економить річний бюджет для відвідування психотерапевта.
  • Працює з конкретними клієнтськими запитами: стрес, тривожність, депресії, фобічна симптоматика, розлади харчової поведінки, труднощі у стосунках, в спілкуванні.
  • Показує більшу ефективність, ніж медикаментозне лікування при роботі з обсесивно-компульсивним психозом.
  • Дає запас на майбутнє: допомагає змінити поведінку, стати більш гнучкими у сприйнятті оточуючих і самих себе.
  • Визнається найбільш доведеним з науково-практичної точки зору підходом.
  • Єдиний вид психотерапії, оплачуваний за медичною страховкою в країнах ЄС. А в деяких країнах має статус державної програми.
  • Використовується в клінічній практиці, психологічному консультуванні, педагогіки, роботи з персоналом, криміналістиці.
  • Підійде рішуче налаштованим на вирішення проблеми клієнтам, а також тим, хто звик до активного подолання труднощів, здатний проаналізувати помилки минулого, контролювати сьогодення, робити реалістичні прогнози на майбутнє.
Дивіться також:  Упереджене ставлення: що це таке і як подолати упередженість?

КПТ не єдиний глобальний метод, вона не заперечує і не заміщує інші терапевтичні підходи. Швидше, вона ефективно поєднує вдалі прийоми інших методів, використовуючи для кожного розлади свої техніки.

Як проходить консультація у когнітивно-поведінкового психолога

З назви стає зрозуміло, що когнітивно-поведінкова психотерапія будується біля двох тем: що думає і як діє клієнт. Психотерапевт фокусується не на глибинному аналізі відчуттів клієнта, а на те, щоб навчити його усвідомленості, зробити щоденну поведінку більш результативним. Одне з основних полів роботи в рамках терапії – когнітивна уразливість, яка призводить до стресу. Тому під час сеансів психотерапевт намагається відловити і змінити одну чи декілька «поломок» мислення:

  • Автоматичні думки (когніції), які залишаються непоміченими до тих пір, поки пацієнт не сконцентрується на них.
  • Необґрунтовані висновки, зроблені без підтверджуючих фактів.
  • Катастрофізація, яка приходить після одного негативного досвіду.
  • Надузагальнення, виведені на підставі кількох випадків або вчинків однієї людини.
  • Виборчі узагальнення, зроблені на підставі вирваних з загального контексту деталей.
  • Перебільшення/применшення або спотворена оцінка події (схильність звинувачувати себе в поразках, а успіх пояснювати простим везінням).
  • Егоцентричне мислення зі схильністю бачити в будь-яких словах або вчинках оточуючих критику в свою адресу.
  • Чорно-біле мислення з зарахуванням подій або до абсолютно поганим, або до абсолютно хорошим.
  • Тиранія повинності, яка проявляється переконаннями «мені всі зобов’язані», «все має бути по-моєму», «мені зобов’язаний весь світ».
  • Зосередженість на ймовірної втрати – смерті близьких, крах надій, розрив відносин.

Все це приклади нераціонального мислення, з яким буде працювати когнітивний терапевт.

Дивіться також:  Душевний біль: що це таке, як проявляється і що робити?

Як проходить сеанс КПТ

Коли мова заходить про сеанси психотерапії, більшість представляє картину: клієнт на кушетці розповідає про проблеми, а мудрий психотерапевт слухає, час від часу записує щось у блокноті. Але на сеансі КПТ все відбувається інакше. Після пошуків терапевта, укладення контракту, узгодження робочої теми, обговорення кількості сеансів починається основна робота.

Психотерапевт – це терплячий, дружньо налаштований партнер, не позбавлений емпатії. Він не просто досліджує проблему, але вірить, що кожна людина після відповідної підготовки зуміє поглянути на проблему інакше. Тому під час сеансів психотерапевт:

  • Буде багато і докладно пояснювати, звідки беруться проблеми, як вони влаштовані, які дії їх провокують.
  • Буде давати завдання на будинок, які доведеться виконувати між сесіями (наприклад, вести щоденник самоспостереження).
  • Буде підбирати індивідуальні методи корекції, експерименти, тренування.
  • Навчить пацієнта самоконтролю, технікам м’язового, дихального розслаблення.
  • Може змусити клієнта кардинально змінити свою поведінку (наприклад, клієнта з акрофобія після попередньої підготовки поведе на сходи висотного будинку, щоб разом з ним подолати всі поверхи).
  • Може виходити з клієнтом в місто, щоб допомогти клієнту впоратися з тривожною або негативною ситуацією (поведінковий експеримент).
  • Може поєднувати техніки, запозичені з інших терапевтичних напрямків (гештальт-підхід, транзактний аналіз).

Чого не буде робити психотерапевт, так це розповідати про те, як влаштована психіка насправді або висловлюватися малозрозумілими науковими термінами. Також грамотний терапевт не візьметься за корекцію важких психічних порушень без попередньої консультації клієнта з психіатром.

Що отримує клієнт після сеансів КПТ

  • Натренує мозок виявляти свої деструктивні думки, замінювати їх більш адекватними, конструктивними.
  • Навчиться частіше спілкуватися з фактами, перевіряти отриману інформацію, спиратися на свою логіку.
  • Навчиться змінювати відношення до проблемних ситуацій, щоб виправити неадаптивное поведінку.
  • Зрозуміє, як навчити мозок вчитися: отримувати корисну інформацію з зовнішнього світу (а не тільки з інтернету), фільтрувати непотрібну.
  • Отримає впевненість у тому, що з переживаннями і фобіями можна справлятися більш придатною формою.
  • Поліпшить взаємини з родичами, друзями, колегами.
  • Поліпшить свій психоемоційний стан.
  • Зможе застосовувати отримані знання самостійно.

Когнітивна психологія не обмежується відпрацьованими техніками, продовжує в рік зростати. Критиків у такого підходу чимало, але в 90% випадків для швидкого вирішення проблеми клієнта порекомендують саме когнітивно-поведінкового терапевта.