Когнітивна психологія: що це таке і основи когнітивної терапії

За півтора століття свого існування психологія стала не тільки дійсної, але дієвої наукою про людину. Вона має безліч напрямків зі своїм підходом до аналізу аспектів свідомості і поведінки. Когнітивна психологія зібрала кращі наукові ідеї і загорнула їх у принципово нове революційне вчення. Вона розглядає людське пізнання за аналогією з комп’ютером і пропонує описувати пізнавальні процеси комп’ютерними термінами.

Ця стаття розповідає про питання, якими займається дана психологічний напрямок, а також про техніках і прийомах когнітивної психотерапії.

Що таке когнітивна психологія

Когнітивна психологія — розділ психологічної науки, що вивчає ті процеси, за допомогою яких ми отримуємо, обробляємо, зберігаємо і використовуємо знання про навколишній світ. Одне з великих досягнень цього психологічного напряму – виявлення взаємозв’язку між розумовим процесом і нейрофізіологічної активністю. По суті, когнітивна психологія – це наукове дослідження мислячого розуму, звернене до питань:

  • Як людина виділяє, відбирає відомості про навколишній світ.
  • Як вибудовує у свідомості цілісний образ того чи іншого об’єкта.
  • Як переробляє інформацію в знання, формує поняття, створює асоціацію.
  • Як запам’ятовує, в якому вигляді зберігає отримані дані.
  • Як думає, міркує, якими словами висловлює свої думки.
  • Як узагальнює, вибудовує категорії, приймає рішення.
  • Як аналізує зв’язки і відносини між об’єктами дійсності.

Назва цього розділу походить від англійського «Cognitive Psychology» і буквально перекладається «Психологія пізнавальних процесів». Розрізняють дві групи процесів. Перша – постачає нам інформацію з навколишнього світу (сенсорні якості). Друга – переробляє, організовує, архівує інформацію (мозок і свідомість).

У центрі когнітивного підходу знаходяться дослідження структури і організації пам’яті, уваги, уяви, сприйняття, відчуттів, мислення. Тобто повністю охоплюється весь спектр психічних процесів і сфер поведінки. Досліджувати всі завдання одними знаннями з психології складно. Тому психологія пізнавальних процесів є частиною великої дослідницької області, де задіяні ще п’ять дисциплін: філософія, антропологія, лінгвістика, нейронаука, комп’ютерні науки.

Дивіться також:  Зрада чоловіка: 9 причин чоловічої невірності

Історія

Кардинальна зміна підходу до людської свідомості сталася в 30-ті роки XX століття. До цього психологія була умовно розділена між двома течіями: бихевиоризмом, сконцентрованому на поведінці, і психоаналізом, які займаються несвідомим. У 1948 році американський необихевиорист Едвард Толмен увів поняття «когнітивна карта». Це якийсь цілісний образ, який формується на підставі попереднього досвіду і впливає на подальшу поведінку людини.

У когнітивної наукової (контр)революції є офіційна дата народження – 11 вересня 1956 року. Це дата симпозіуму, на якому вчені представили першу модель штучного інтелекту. Завдяки цьому революційному прориву когнітивна психологія зійшла зі сторінок наукових книг і стала міждисциплінарним напрямом, застосовним у реальному житті. На її розвиток вплинули три чинники:

  • Під час Другої світової війни необхідно було навчати військових використовувати складну техніку, вирішувати проблему, порушену концентрації.
  • При розробці штучного інтелекту (ШІ) потрібно було змусити його поводитися осмислено.
  • Необхідно було почати лінгвістичні дослідження і розробити новий спосіб аналізу структури мови.

Вирішити ці проблеми за допомогою формулювань біхевіоризму або позитивізму виявилося неможливо. Зате визначну роль у становленні нової психологічної науки зіграла гештальтпсихологія. Принципи системності і цілісності образу поширили на всі рівні пізнання: від сприйняття і мислення до мотивації і спілкування.

Когнітивний підхід у психології ґрунтується на комп’ютерної метафори пізнання. Тобто пізнавальний феномен людського сприйняття і мислення порівнюється з комп’ютером, у якого є пристрій вводу-виводу, короткочасна і довготривала пам’ять, центральний процесор, здатний обробити обмежену кількість інформації. Із запропонованої моделі випливає теорія про те, що психіка обробляє інформацію поетапно. Тобто інформація із зовнішнього світу стає знанням після складної ланцюжка перетворень.

Сторінка: 1 2 3