Джерела синонімів у мові
Існує два способи появи у мові синонімів:
- Запозичення з інших мов: вільний – вакантний, китаєзнавець – синолог, рослинність – флора.
- Словотвір: вовчиця – волчиха, дарувати – подарувати – передарувати – задарувати, червоний – прекрасний – красивий.
Функції синонімів у мовленні
Синоніми відіграють важливу роль у будь-якій мові. Уживання синонімів робить мовлення багатшим, виразніше, насиченішим, допомагає уникнути тавтології (повторів спільнокореневих слів).
У зв’язку з цим можна виділити дві основні функції синонімів:
- семантична – уточнення відтінків значення слів у висловленні, заміщення слів;
- стилістична – надання мовлення стилістичної забарвленості, виразності.
Особливу важливість знання синонімічних рядів і вживання синонімів має для людей, чия професійна діяльність пов’язана з мовами, літературою, журналістикою. Будь-який текст буде виглядати багатшим і яскравішим, якщо автор вміє користуватися можливостями синонімів. Досить уявити діалог в художньому творі, де для передачі прямої мови використовувалося б тільки слово “сказав”. Мова пропонує набагато більше варіантів: відповів, зауважив, погодився, підтримав, заперечив, промовив, промовив і т. д.
Словники синонімів, існують для різних мов, допомагають авторам розширити словниковий запас.
Можна зробити висновок, що синонімія – багатство будь-якої мови, показник його розвиненості і можливостей. Класифікація російською мовою виділяє повні і неповні, одне – і разнокоренные, семантичні, стилістичні і семантико-стилістичні синоніми.