Про те, як лисиця над сірим посміялася, розповідає казка «Як вовк став пташкою».

Одного разу по галявині пробігали лисиця і вовк. Раптом вони побачили чудову пташку з чорною спинкою, з рудими яскраво-червоними пір’їнками. Вовку захотілось стати таким же, а лисиця пообіцяла йому допомогти. Покарала сірому відправитися за гарячими хмизом і принести назад, а поки той бігав, вирила в стогу невелику дірку. Волчара ледве-ледве заліз у неї, а лисиця обклала стіг хмизом і була така. Нещасний весь обгорів і став схожий на ту пташку – такі ж боку з рудо-червоними плямами, а спина вся почорніла.

Текст казки

Тікали кудись по своїх справах лисиця і вовк, а бігти їм через луг. Стоїть на лузі стіжок, сидить на стіжку пташка — головка і спинка чорне, руде пір’я і червоні. Спурхнула й полетіла. Вовк і каже:

— От би й мені стати таким!

— Це просто, — сказала лисиця.

— Зроби, кумонько, милість, услужи. Перероби мене.

— Гаразд, — сказала лисиця. — Біжи в село, попроси запалений пук скіпки і неси сюди.

Побіг вовк в село, а лисиця прорила в стожку дірку — тільки пролізти.

Повернувся вовк з вогнем. Лисиця каже:

— Лізь в стіжок, забейся в саму середину.

Вовк заліз, а лисиця обклала стіжок вогнем кругом — і навтьоки!

Стожок горить все сильніше — початок вовка жаром припікати. Він терпить. Не стало сили терпіти — вискочив з вогню на себе не схожий: бока обгоріли — стали руді з червоними підпалинами, шерсть на загривку і на спині чорна, парує.

Ну, зовсім як та пташка!