Про те, як чоловік перестав даремно лаяти дружину свою, розповідає казка «Як старий домовничал».

Поживав на світі дідок, якому вічно здавалося, що дружина у нього ледарює, поки той весь день оре. Стара запропонувала роботами змінитися і наказала йому спекти хліб, збити масло і стежити, щоб ніхто не поцупив курчат. А старий пташенят проґавив – їх шуліка забрав. Побіг він за птахом, та по дорозі сметану розлив. Робити нічого – повернувся додому і побачив, що від хліба в печі одні угольки залишилися. З тих пір він свою дружину не лає, і стали вони жити як і раніше.

Текст казки

Один старий все лаяв свою дружину:

— Ось, — каже, — я пашу, в мене робота важка, а ти дома сидиш, нічого не робиш.

А вона каже:

— Ну що ж, давай поміняємося: я орати поїду, а ти залишайся вдома, тут справи трохи, ти і відпочинеш.

Так і зробили: вона в полі поїхала, а старого будинку залишила. А справи дала йому зовсім мало: спекти хліб, масло збити та клушку з курчатами покараулить. Ось і все, всього три справи.

Залишився старий будинку. Хочеться йому скоріше переробити всі справи. Ось він всіх курчат на одну ниточку до клушке прив’язав, щоб шуліка не потягнув, хліби замісив, истопил піч, посажал у піч хліб, а сам сів масло збивати. Б’є він олія, почув — клушка кричить. Він вибіг, бачить — поніс шуліка всіх курчаток разом з клушкой. Вони всі на одній ниточці прив’язані, ну, шуліка всіх і потягнув. Старий думає: «Він далеко не полетить, йому важко де-небудь сяде». І ось він пахталку на спину прив’язав і побіг за шулікою. Думав так: «Поки я бігаю, масло і зіб’ється. Дві справи зроблю: і шуліки наздожену, і масло собью».

Бігав старий за шулікою, бігав, спіткнувся та впав, пахталка розбилася, сметана по землі потекла. І курчат не відняв і сметану пролив. Ось тобі і дві справи! Ну, що ж робити? Треба йти додому.

Прийшов старий додому. Треба хліби виймати. Заглянув у піч, а хліб-то у вугілля згоріли. Нахозяйничал старий: курчат у нього шуліка вкрав, сметану пролив, хліби згоріли. Погана справа. Дружина приїде — що їй сказати? І надумав старий: «Хоч курчат до неї висиджу, поменше лаятися буде». Поклав він яєць у кошик, заліз в подпечку і сіл висиджувати курчат.

Ось приїхала старікова дружина з поля, стала коня выпрягать, сама думає: «Що ж старий погано зустрічає? Хоч би випряг коня». Прибрала вона коня, іде в хату. Старого немає, а під піччю клушка квокче. Вона подивилася, а там не клушка, а старий. Вона витягла його, стала питати:

— Давай сказывай, що ти вдома робив?

Став старий розповідати. І тут вже старікова дружина побачила, що у її старого нічого з домашніми справами не виходить.

І все у них пішло, як і раніше: старий оре, а стара будинку з усіма справами управляється. Тільки з тих пір перестав старий дружину за неробство лаяти.