Поринути в загадковий і чарівний світ і дорослому, і дитині допоможе казка «Танцюй, лялечка, танцюй!» Андерсена. Її головна героїня – трирічна крихта Амалія, яка грає зі своїми ляльками. Вона намагається зробити їх схожими на серйозну і ступеневу тітоньку Маллэ. Іноді до них в будинок приходить студент, який дає уроки старшим братам Амалії. Але частенько він заводить розмову також з малятком і її ляльками. Тітка Маллэ не схвалює цих розмов, так як Амалія ще зовсім мала, і не зможе зрозуміти всіх оповідань студента. Маля ж так не вважає, адже він навчив її ляльку пісні власного твору…

Текст казки

Ну, це пісенька для самих маленьких дітлахів! — тітка запевняла Маллэ. — Я при всьому своєму доброму бажанні не можу співати її! Зате це могла малютка Амалія. Їй було всього три роки; вона грала зі своїми ляльками, займалася їх вихованням і намагалася зробити їх такими ж розумними, як тітка Маллэ.

В будинок вчащали студент; він давав уроки братам Амалії, але часто і подовгу розмовляв і з самої крихтою Амалією, і з її ляльками. Малютка знаходила ці бесіди такими кумедними, але тітка Маллэ стверджувала, що студент зовсім не вміє обходитися з маленькими дітьми: їх маленьких голівках не переварити його балаканини. А ось Амалія все-таки чудово розуміла його і навіть заучила з його слів цілу пісеньку: «Танцюй, лялечка, танцюй!» і співала її трьом своїм лялькам; дві були нові: панянка й кавалер, а третя стара, і звали її Лізою. Але і Ліза теж слухала пісеньку і брала участь у танцях.

Танцюй, лялечка, танцюй!

Веселися від усієї душі!

Разодета ти по моді,

Кавалер твій в тому ж роді!

У білій краватці, в чобітках

І з мозолями на ніжках!

Як ви обидва гарні!

Танцюй, лялечка, танцюй!

Та й ти не відставай,

Ліза — світло мій, не лови гав!

Хоч стара ти і чумаза,

Без волосся стала, без очі,

Парик ми змайстрували,

Щічки, носик приумыли —

Знову ти стала хоч куди!

Так піди ж ти сюди!

Танцюй, лялечка, танцюй,

Веселися від усієї душі!

Ручки в бік, крутись жвавіше!

Праворуч! Вліво! Ну, жвавіше!

Якщо танцювати, так вже на славу,

На здоров’я, на забаву,

Веселитися від душі!

Танцюй, лялечка, танцюй!

І ляльки розуміли пісню, крихта Амалія теж, і студент теж. Адже він сам склав її і сказав, що вона дуже вдалася. Не розуміла її тільки тітка Маллэ — вона вже давно вийшла з пелюшок! Але крихта Амалія продовжувала співати пісеньку.

Від неї-то ми її й перейняли.