Казка Дві дружини: читати онлайн

Про те, як два купця перевірили, яка з подружжя любить чоловіка більше, розповідає казка «Дві дружини».

Поживали на світі два купця, і вони вирішили дізнатися, яка з дружин любить чоловіка сильніше. Зібралися відправитися на ярмарок: одна проводжає та сльозами заливається, а інша весело сміється. Увечері потайки прокралися назад, дивляться: перша жінка, яка плакала і плакала, з коханцем сидить і чоловіка недобрими словами лає, а друга молиться і бажає повернути свого коханого. Повернулися товариші в місто, наторговались досхочу і купили своїм благовірним за подаруночки – кожному по заслугах.

Текст казки

Жили-були два купця, обидва одружені, і жили вони проміж себе дружно і любовно. Ось один купець каже іншому:

– Послухай, брате! Давай зробимо пробу, чия дружина краще чоловіка любить.

– Давай. Так як пробу-то зробити?

– А ось як: зберемося-ка да поїдемо на Макарівську ярмарок, і яка дружина пущі стане плакати, та більше і чоловіка любить.

От зібралися в дорогу, стали їх проводжати дружини. Одна плаче, так і розливається, а інша прощається і сама сміється.

Поїхали купці на ярмарок, від’їхали так верст п’ятдесят і розговорилися між собою.

– Бач, як тебе жінка любить, — каже один, — як вона плакала на прощання, а моя стала прощатися, а сама сміється!

А інший каже:

– Ось що, брате! Теперя дружини нас проводили, воротимся-ка назад, таким чином та подивимося, що наші дружини без нас роблять.

– Добре!

Повернулися до ночі і увійшли в місто піші. Підходять наперед до хати того купця, в якого дружина на прощання гірко плакала. Дивляться в віконце. Вона сидить з коханцем і гуляє. Коханець наливає склянку горілки, сам випиває і підносить їй:

Дивіться також:  Казка Медведко: Мамин-Сибіряк - читати онлайн

– На, мила, випий!

Вона випила і каже:

– Друг ти мій любий! Тепер я твоя.

– Ось які дрібниці: вся моя! Що-небудь є і мужнино!

Вона обернулась до нього задом і каже:

– Ось… — один зад!

Потім пішли купці до тієї жінки, котра не плакала, а сміялася. Прийшли під віконце і дивляться: перед образами горить лампадка, а вона стоїть на колінах, ревно молиться та примовляє:

– Подай, господи, мою співмешканцю в дорозі всякого повернення!

– Ну ось, — каже один купець іншому, — тепер поїдемо торгувати.

Поїхали на ярмарок і торгували дуже добре: така задача в торгівлі була, якою ніколи не бувало! Пора вже додому. Почали збиратися і надумали купити своїм дружинам по гостинцю. Один купець, у якого дружина богу молилася, купив їй славної парчі на шубку, а інший купив дружині парчі тільки на її зад:

– Віть тільки мій зад! Так мені тільки пів-аршина і треба — я свою дружину не хочу паскудить!

Приїхали і віддали дружинам гостинці.

– Що ж ти купив такою собі клапоть? — каже дружина з серцем.

– А ти згадай…, як ти сиділа з коханцем і говорила, що мій у тебе тільки зад, — ну, я свою частину і спорядив. Нашої парчу на нього та й носи.