Є чимало про солдата і його кмітливість історій народних, до них відноситься казка «Баба і два солдата». В ній йде мова про двох солдатів, які змогли перехитрити бабу везе на базар продавати глечик масла. Ясна річ солдат завжди напівголодний і шукає, де поживитися. Але мудрість народна вчить про те, що не потрібно засуджувати солдатів за це, так як вони люди служиві, захисники Вітчизни. А в цій казці несообразительная баба, яка сама повинна була запропонувати солдатам скуштувати масла, поплатилася за свою скупість і позбулася всієї кринки масла, завдяки кмітливості і кмітливості солдата.

Текст казки

Повезла баба в місто глечик масла продавати; час-то йшло до масляної. Наганяють її два солдата: один залишився позаду, а інший забіг вперед і просить бабу:

— Гей, тітка, подпояшь мене, будь ласка.

Баба злізла з воза й почала подпоясывать.

— Та міцніше підтягни!

Баба підтягла міцніше.

— Ні, це туго; послаб маленько.

Відпустила послабже.

— Це боляче слабо буде: закріпи тугіше.

Поки зав’язувала баба пояс то міцніше, то слабже, інший солдат встиг поцупити глечик з маслом і забрався собі подобру-здорові.

— Ну, спасибі тобі, тітка! Подпоясала ти мене на всю масляну, — каже солдат.

На здоров’я, служба!

Приїхала баба в місто, хвать — а масла як не бувало!