Як на практиці
Як я і казала – ні чистих за своєю природою візуалів, кінестетиків або аудіалів.
Малюки, в яких добре розвинене зорове сприйняття, дуже часто (за моїми спостереженнями) люблять, як і діти-кінестетики, що-небудь збирати (мозаїку, пазли або кубики з картинками). Особливо, якщо це дає їм візуальний результат. Склав – вийшов квіточку, слоник, будиночок… Таких малюків, поряд з дітьми-кінестетиками, батьки сміливо можуть направляти в школу раннього розвитку, де практикується добре відома всім матусям система Монтессорі.
Кінестетики (знову ж, за моїми спостереженнями) не проти позайматися з кольоровим пластиліном або намалювати велику картинку яскравими фарбами. Їм однаково цікаві будуть заняття в художній школі і гімнастикою (аеробікою), спортом і танцями.
Аудіали легко навчаються танцям (руху), але тільки таким, що їм ближче за духом. Якщо дитина спокійна, але йому подобається музика, то батькам не варто віддавати його на заняття спортивними (народними) танцями. Вони вимагають активності в русі. Спробуйте бальні. Вони легше будуть освоюватися дітками зі спокійним характером.
Чому варто придивитися уважніше до дитини
У Росії немає ідеальної програми шкільного навчання, яка б підійшла однаково добре для всіх дітей. З цим явищем я зіткнулася ще в першій половині 90-х, коли моєму синові довелося два рази піти в перший клас. У 6 років він навчався читання, математики та письма за програмою, яка йому, як кинестетику, підходила ідеально. А потім ми переїхали в інше місто, і ось тут нас чекав сюрприз. Програма, за якою він займався раніше, є лише в одній школі міста. І добиратися до неї було нереально далеко. Довелося йти в гімназію з іншою програмою навчання, і тут-то ми намучилися. Мало того, що там його переучували всьому заново, але і сприймати інформацію на слух йому виявилося ой як складно. Незважаючи на його посидючість і спокійний характер. Але ми впоралися!
Сьогодні знайти школу недалеко від дому з відповідною програмою простіше. Але підходящої для кого? Для батьків чи для дітей?
Батьки школярів, зізнайтеся, чи багато з вас звертають увагу на таку річ, як сприйняття шкільної програми дитиною.
Школу часто вибирають за іншими критеріями.
- Зручне розташування (поруч з будинком).
- Адекватна оплата освітніх послуг (дешевше, ніж у сусідній гімназії).
- По рекомендації знайомих («така класна школа», «відмінні вчителі», «хороша програма»).
Хороша програма для кого? Для дитини знайомих або для вашого малюка? Ось тут варто подумати.
З таким явищем я стикалася, і коли перед мамою мого чергового вихованця стояло питання про вибір шкіл і центрів раннього розвитку. Метання по центрам та пошук інформації про те, яка школа краща, починалися заздалегідь, але… Але не завжди виходило вибирати відповідну для сприйняття малюка школу. Дитина просто-напросто не йшов на контакт ні з викладачем, ні з іншими дітьми. І все починалося заново.
Щоб цього не сталося з вами, не вважайте за працю поспостерігати за своїм малюком. Є хороший спосіб швидко визначити, який у дитини лідируючий тип сприйняття. Прочитайте йому цю казку-тест, попросіть його відповісти на наведені під текстом казки питання і тоді вам багато чого буде зрозуміло.
І на закінчення хочу сказати ось що. Мій досвід говорить: хто б не був ваш дитина – візуал, кінестетик або аудіал, потрібно розвивати всі органи почуттів. Чому? Дізнаєтеся в цій статті.
