З давніх часів людини цікавила структура речовини, яку він спостерігає навколо себе кожен день. Одна з гіпотез, висунута ще в Античній Греції, постулювала, що речовина складається з елементарних частинок – атомів. Однак тільки в XX столітті було експериментально встановлено, що атом складається з субатомних часток: протонів, електронів і нейтронів. У статті розкривається тема, хто відкрив нейтрон, протон і електрон, і який вплив зробили ці відкриття на розвиток людства.

Атом і субатомні частинки

Матерія Всесвіту складається з маленьких частинок, які називаються атомами. Ця концепція була висунута грецьким математиком і філософом Демокрітом ще в V столітті до нашої ери. З давньогрецької мови слово “атом” перекладається як “неподільний”. Через технічну неможливість перевірити, що являє собою атом, ця гіпотеза існувала аж до XIX століття, коли досягнення науки і технологій дозволили вивчити атом більш ретельно. Завдяки вивченню атома в кінці XIX століття було встановлено, що він не є елементарною одиницею матерії і складається з більш дрібних частинок, які були названі субатомными. До цих часток прийнято відносити електрон, протон і нейтрон, оскільки вони утворюють атоми всього речовини.

В даний час в питанні вивчення елементарних частинок наука просунулася далеко вперед. Так, було встановлено, що навіть субатомні частинки теж мають свою внутрішню структуру. Крім того, існує так звана антиматерія, утворена атомами, що складаються з античастинок, які теж є субатомными. Тим не менш початок ядерної фізики і ядерної історії людства поклало саме відкриття електронів, протонів і нейтронів. Хто відкрив ці субатомні частинки, що розглядається в цій статті.