Різноплановість жанрів

Антагоністи можуть брати участь у різножанрової літератури. Опис героїв в кожному виді творів розміщено у Вікіпедії. Вони виконують різні місії, досягають цілі, які поставлені автором.

Це цікаво! Яскравими прикладами класичного антагонізму мають трагедії Стародавньої Греції. На протагоніста покладено позитивна роль. Противодействующему персонажу відведена найбільша негативна роль.

Існують літературні твори, в яких негативні якості героя кілька згладжуються. Наприклад, роман «Ромео і Джульєтта». Тут на батьків і членів їх сімей покладено негативна роль.

Вони погані, оскільки проявляють упертість в своїх помилках, які призвели до трагедії. Негативні герої не обов’язково лиходії, такими можуть бути дурні і егоїсти, від впертості яких страждають головні персонажі.

У деяких сюжетах головний герой може виявитися більш пасивним персонажем, ніж другорядні образи. Приміром, «Макбет». Макдуф, позитивне особа, б’ється з головним персонажем. Іноді антагоніст і протагоніст дорівнюють один одному. Яскравий приклад тому і Ахілл, Гектор з Іліади Гомера.

Увага! Антагоністи в різних жанрах володіють унікальними характерними особливостями. У комедії обидва персонажі потрапляють в різні кумедні ситуації, в яких і розгортається їх історія.

В хоррорі або трилері антагоністів відведена найяскравіша роль, пов’язана із великою різноманітністю натуралістичних сцен. Такі герої залучені до вбивства, насильства, безжально наносять блискавичний удар супернику.

У вестерні протагоніст і антагоніст кілька зближуються. Їм притаманні схожі риси, практично однакове мислення. В літературі і кіно, любовних романах роль антагоністок, як правило, покладається на жінок, які на багато років старше головних героїнь. За сюжетом вони є провокаторами конфліктних ситуацій. Їх мета — підштовхнути протагоніста до порушення заборон.