Діти Катерини Іванівни

Майстерність письменника виявилося найвищим чином в описі дітей Катерини Іванівни — так зворушливо, докладно, реалістично він описує цих вічно голодних дітей, приречених жити в злиднях.
\”…Сама маленька дівчинка, років шести, спала на підлозі, як-то сидячи, скорчившись і уткнув голову в диван. Хлопчик, роком старше її, весь тремтів у кутку і плакала. Його, ймовірно, тільки що прибили. Старша дівчинка, років дев’яти, высокенькая і тоненька як сірник, в одній худенької й роздертої всюди сорочці і в накинутому на голі плечі старому драдедамовомбурнусике, зшитому їй, мабуть, два роки тому, тому що він не доходив тепер і до колін, стояла в кутку біля маленького брата, обхопивши його шию своєю довжиною, высохшею як сірник рукою. Вона… слідкувала за матір’ю своїми великими-великими темними очима, що здавалися ще більше на її змарнілому і испуганном личку…\”
— це зворушує до глибини душі. Хто знає — можливо те, що вони в підсумку потрапляють у дитячий будинок, більш кращих вихід, ніж залишитися на вулиці і жебракувати.