Зовнішність Маші Миронової в повісті «Капітанська дочка»

Пушкін свідомо намалював її портрет дуже схематично. В обличчі й постаті подвигнувшей на подвиги дівчини немає тонкощі або екзотичності чорт, виразною оригінальності –

зовнішність її не романтична і чисто російська.

Разом з головним героєм читач уперше бачить молоду дівчину круглолицьою і рум’яної. Світло-русяве волосся прибрані немодно – не завите в локони, повністю прибрані з особи, відкриваючи вуха, «які у неї так і горіли» (виразна деталь, що характеризує одночасно перше далеке від захватів враження молодої людини і чутливість дівчини).

Поступово читач разом з Петром Гриневым починає сприймати Машу серцем. «Мила», «добра», «ангельська» – постійні епітети, коли мова заходить про неї.

Закоханий бачить, що немодна дівчина одягається «просто і мило», її голос здається «ангельським».

І чим далі, тим більше розкривається для читача внутрішня краса дівочої душі через Машини слова і вчинки.