Діти Манілова

У поміщика є двоє дітей – сини. Бажаючи хоч якось виділитися з сірої маси, батько дав хлопчикам незвичайні імена – старшого він назвав Фемистоклосом, молодшому дав ім’я Алкід. Діти були ще малі – 7 і 6 років відповідно. Освітою синів займається вчитель.

Старшому синові Манілов пророкує велике майбутнє – в силу неймовірного дотепності хлопчика чекає кар’єра дипломата. Говорячи про здібності молодшого сина, поміщик обмежується короткою характеристикою: «…Ось меншою, Алкід, той не так швидкий…».

Взаємовідносини Манілова і Чичикова

На відміну від інших поміщиків, Манілов зустрічає Чичикова з великою привітністю і гостинністю, проявляючи себе як турботливий і уважний господар. Він у всьому намагається догодити Чичикову.

В угоді з головним героєм Манілов не шукає вигоди, всіляко відмовляючись приймати плату за мертві душі. Він віддає їх задарма, за дружбу.

Спочатку поміщик дивується з приводу незвичайного пропозиції Чичикова, та так, що у нього випадає трубка з рота і пропадає дар мови.

Своє ставлення до угоди Манілов змінив після того, як Чичиков спритно оформив своє прохання в красиві слова – поміщик той же час заспокоївся та погодився.

Головний герой, в свою чергу, не може повірити в те, що Манилов і прикажчик не в змозі дати відповідь, скільки у них селян померло з минулого перепису.