Твір на тему героїзм, що таке героїзм, проблема мужності і героїзму, аргументи і приклади з літератури для ЄДІ

З безлічі тим, які надаються на іспиті з російської мови для написання твору, можна особливо виділити тему «Героїзм».

Мета російського освіти — виростити людину гідного і розумного, який знає, чого він хоче досягти в житті, справжнього патріота своєї країни. Зростання вимог до якості освітнього рівня населення РФ привів до введення ЄДІ, призначеного для перевірки знань школярів.

Єдиний державний іспит вимірює знання випускників після закінчення школи, на шляху у вищий навчальний заклад, у різних галузях науки.

Одним з найважливіших предметів в країні, за яким екзаменують школярів, є російська мова. Це буквально стовп, на якому тримається країна, тому що тільки люди, які мають власну систему усної комунікації, можуть вважатися єдиним народом.

Що таке героїзм

Героїзм у розумінні людей, це вчинення великого подвигу людиною в ім’я інших людей.

Героями стають не ті, хто був народжений з цим наміром, але ті, які стали пліч-о-пліч заради єдиної мети, керуючись поняттям справедливості.

Героїзмом також вважається самопожертву в ім’я благої мети, що несе мир і процвітання людства.

Відповідно, герой — це людина, що здійснює подвиг з любові до свого ближнього, активно творить долю світу і схильний до альтруїстичного поведінки. З точки зору психології, даним поняттям може бути позначений будь-який індивід, який здійснює благородний вчинок, перемагаючи власні страхи і сумніви.

Приклади героїчного поведінки можна знайти не тільки в літературних джерелах, але і в навколишньому середовищі. Твори, що розповідають про подвиги героїв, часто засновані на подіях, взятих з життя.

Проблема героїзму – аргументи з літератури для ЄДІ

Проблему героїзму та становлення особистості людини, як героя, піднімали у своїх творах багато письменників.

Найбільш відомі наступні твори російських авторів: Б. Васильєва «А зорі тут тихі», М. Шолохова «Доля людини» і Б. Польового «Повість про справжню людину».

Менш відома в сучасній Росії повість «Зоя Космодем’янська» Ст. Успенського, в основу якої покладена історія юної піонерки, разом з друзями вступила в партизанський загін і героїчно загинула під тортурами фашистів.

В основу повісті Б. Польового лягла історія з реального життя про льотчика Олексія олексія мєрєсьєва. Збитий на ворожій території, він зміг пройти через лісову гущавину. З-за того, що в екстремальних умовах не було кому надати першу допомогу, чоловік втратив обидві ноги, однак, незважаючи на власну недосконалість заради любові до неба, зміг навчитися керувати літаком, носячи протези.

«Доля людини» оповідає про Андрія, защищавшем рідну Вітчизну від фашистської Німеччини. Незважаючи на звістки про смерть близьких йому людей, головний герой зміг вистояти, не здатися перед жахами війни. Здатність співпереживати людям збереглася в ньому, незважаючи на тяготи і позбавлення, що піднесла доля. Найбільш чітко це виражено в його вчинок: Андрій усиновив хлопчика, який втратив рідних.

Герої книги «А зорі тут тихі» — звичайні люди, які волею долі опинилися в перших рядах при битві за країну. Вони могли б вижити, але найсильнішим бажанням у них було захистити Батьківщину, тому смерть їх була гідною.

Зарубіжна література також підносить чимало витворів, в основу яких покладено героїзм звичайних людей. Можна виділити аргументи з творів знаменитих авторів.

Класичним прикладом служить повість Е. Хемінгуея «По кому дзвонить дзвін», де зустрічаються дві людини з різних світів – підривник і звичайна дівчина. Загинув при вибуху моста Роберт, знає, що йде на вірну смерть, але не відступив від ввіреної йому завдання, і Марія, яка все виразніше розуміє, що не побачить свого коханого, але відпускає його заради великої мети – покласти кінець війні, раздирающей країну на частини. Кого з них можна вважати справжнім героєм?

Ще одним класичним прикладом героїзму можна вважати розповідь Д. Лондона «Любов до життя». Людина в даному творінні не рятує нікого, крім себе, однак його мужність, цілеспрямованість і воля до збереження життя заслуговують найглибшої поваги, так як чимало людей, які зіткнулися з зрадою друзів, опинившись у ворожому місцевості здалися б на волю обставин.

Проблема істинного і помилкового героїзму по Товстому

Згідно думку автора епопеї «Війна і мир», героїзм можна поділити на дві категорії: істинний (справжній) і фальшивий (фальшивий). Толстой ставив під главу кута відміну першого від другого.

Лев Миколайович Толстой — один з найбільш відомих російських письменників і мислителів, один із найвидатніших письменників-романістів світу

Наприклад, справжній героїзм завжди йде «від серця», сповнений глибини і чистоти помислів; помилковий ж героїзм проявляється як прагнення «пустити пил в очі», не маючи всередині глибоких мотивів. За класику російської літератури, людина, що здійснює героїчний вчинок заради того, щоб його оцінили позитивно інші, не може бути справжнім героєм.

В якості прикладу тут виступає Болконський, який прагне до здійснення «красивого подвигу, неодмінно оціненого іншими людьми».

Істинний же героїзм полягає в тому, що людина переступає через своє его, не піклуючись про те, наскільки красиво він буде виглядати в очах інших людей, і робить все можливе для благополуччя загальної справи.

Героїзм російської жінки і матері

Жінка в літературі рідної країни – це збірний образ з декількох ролей: матері, дружини, доньки.

Прикладом героїзму російської панянки можуть служити дружини декабристів, що послідували за улюбленими чоловіками, яких заслали в далекі, практично не обжиті землі.

Жінки, виховані за законами світського суспільства, де посилання означає ганьба, не побоялися виїхати з комфортних умов в глушину.

Другим прикладом героїзму російської жінки може виступити Розальцева Віра з роману Чернишевського «Що робити?». Героїня являє собою якісно новий типаж емансипованої жінки. Вона не боїться труднощів і активно втілює в життя власні задуми, при цьому допомагаючи іншим дівчатам.

Якщо розглядати жіночий героїзм на прикладі матері, то можна виділити повість Ст. Закруткина «Матір людська». Марія, проста російська баба, яка втратила рідних з-за фашистів, втрачає волю до життя. Нелюдяність війни змушує її «закам’яніти серцем», однак героїня знаходить у собі сили жити далі і починає допомагати сиротам, які також сумують за своїм померлим родичам.

Образ Матері, представлений у повісті, глибоко гуманний по відношенню до людей. Автор твору представив на огляд читача таке якість жінки, як любов до людства, неподільне по національності, віри і т. д.

Героїзм під час Великої вітчизняної війни

Війна з Німеччиною вивела багато нових імен на дошку пошани, деякі з яких стали такими посмертно. Пожежа спалахнула обурення нелюдяністю і безпринципністю військ фюрера СС проявляється в партизанських способах ведення війни.

Можна виділити два типи героїв у часи ВВВ:

  • партизани;
  • бійці Армії Радянського Союзу.

До перших можна віднести наступних людей:

  • Марат Казей. Після вбивства фашистами матері за переховування партизанів, пішов воювати з сестрою в партизанський штаб. За виявлену відвагу нагороджений медаллю у 1943-му році, загинув у наступному році у віці 14-ти років при виконанні завдання;
  • Льоня Голіков. Набрав партизанський загін у 1942-му році. За численні подвиги було вирішено нагородити медаллю героя, але отримати її він так і не встиг. У 1943-му році був убитий разом із загоном;
  • Зіна Портнова. Стала розвідницею в 1943-му році. Була спіймана при виконанні завдання і піддана безлічі тортур. У 1944-му її розстріляли.

До других належать такі люди:

  • Олександр Матросов. Закрив своїм тілом амбразуру, дозволивши пройти загону для виконання бойового завдання;
  • Іван Панфілов. Дивізія під його керівництвом хоробро билася під Волоколамському, протягом шести днів відбиваючи ворожі атаки;
  • Микола Гастелло. Направив свій палаючий літак на війська ворога. Загинув з честю.

Крім людей, відомих своїми подвигами і участю у війні, величезна кількість героїв так і не були названі країною через незнання про них.

Проблема мужності і героїзму моряків

Війна не буває тільки на суші. Нею виявляються захоплені і небесний звід, і водні простори. Така притаманна руйнівної стихії сила – залучати все і всіх в свої мережі. Не тільки на землі стикалися люди протиборчих сторін, але і у воді.

Література наповнена творами авторів, що описують цей факт:

  • Ст. Катаєв «Прапор». Фашисти пропонують здатися російській команді моряків, проте останні, усвідомлюючи, що помруть, якщо не капітулюють, все одно приймають рішення на користь бою, захищаючи місто;
  • В. М. Богомолов «Рейс «Ластівки». При переправленні боєприпасів через річку, пароплав «Ластівка» обстрілюють фашистські війська, в результаті цієї дії міна потрапляє на баржу. Усвідомлюючи факт небезпеки, капітан, керуючись ідеєю захистити рідну вітчизну, повертає штурвал і направляє пароплав у бік противника.

Російські письменники акцентують увагу на вирішенні людей, основна якість яких – мужність. Хоробре поведінка при високому ризику актуально і в наш час.

Мужність і героїзм в наші дні

Герої є в будь-який час, незалежно від обставин навколишнього середовища. У наш час на дошці пошани викарбувані імена тих, хто здійснив подвиг в ім’я людства.

Це звичайні діти у повсякденному житті і герої в екстремальних ситуаціях:

  • Євген Табаков. У віці семи років врятував свою сестру від маніяка, отримавши при цьому смертельну рану;
  • Юлія Король. Показала найвищий рівень мужність при порятунку товаришів в результаті трагедії на Сямозере;
  • Саша Єршова. При аварії в аквапарку втримала над водою маленьку дівчинку, не давши потонути.

В аннали історії наших днів вписані не тільки представлені вище діти, але і багато інших сучасні люди, активно допомагають в ситуаціях підвищеного ризику тим, хто виявився слабшим обставин.

Величезне значення в історіях з героїчним укладом відіграє правильне виховання батьками власних дітей. Адже саме від того, наскільки добре рідні донесуть до дитини норми і цінності, залежить дозрівання майбутньої особистості.

Як написати твір на тему «Героїзм російського народу»

Героїчні вчинки людей протягом багатьох поколінь складалися в історію подвигів російського держави. Учні, яким потрібно здавати профільний іспит з російської мови, пишуть твір, закінчуючи 9 клас.

«Як правильно написати творче завдання?» — це питання хвилює багатьох школярів, які хочуть показати максимальний результат при тестуванні.

В основі будь-якого твору на задану тему завжди лежать мета і план. Мета твори дається в завданні до нього. План розробляє сам учень, зазвичай він передбачає розбиття роботи на етапи роботи над нею.

З чого ж складається план твору:

  1. Вступ.
  2. Основна частина.
  3. Висновок.

Крім основних етапів, школяреві слід задуматися про те, на які аргументи він буде посилатися при написанні твору; актуальною подачі інформації, яку учень хотів би донести до читача; вірному використанні засобів російської мови в тексті.

Автор, який пише твір на задану тематику, повинен чітко сформулювати поняття, що використовуються в тексті, а також визначити власну позицію.

Наприклад, розглянемо тему героїзму російського народу на прикладі роману Шолохова «Тихий Дон». В основу його покладена історія світу білогвардійців, які воюють за свої ідеали. Вони приречені історією зникнення, однак безстрашно борються проти гіркої правди комунізму, насильно насаживаемой козачого Дону.

В епопеї виразно простежуються проблеми, що хвилюють людей того часу: розкол населення на два фронти (білої і червоної гвардії), прагнення відстояти свою правду, побут і усталений порядок; зіткнення ідеалів різних груп населення.

Шолохов показують внутрішню еволюцію героїв свого роману, їх зміни з плином часу: і внутрішні, і зовнішні. Наприклад, Дуняша спершу видається глядачам «дівчинка з кісками», в кінці роману ж – цілісною особистістю, самостійно обрала свій шлях. Дуня, нащадок білогвардійця, вибирає чоловіки комуніста, який убив її брата.

Дівчина являє собою приклад найвищої жертовності і героїзму, так як не боїться переступити через изжившие себе стереотипи суспільства.

Визначення героїзму в текстах різних авторів відмінно один від одного, проте загальним для даного поняття є здатність до жертви, яку він приносить герой.

Висновок

Кожна людина сама вирішує, кого назвати героєм. С. Маршак, наприклад, у своєму вірші про невідомого рятівника, звертає увагу читача на те, що подібним героєм може виявитися будь-який перехожий.

Толстой Л. у своїй епопеї розмежовує поняття істинного та помилкового героїзму. Лжегероизм, на думку письменника, це прагнення покрасуватися на публіці, в той час як справжній подвиг людини починається з чистих помислів його душі.

Героєм може стати абсолютно будь-яка людина, незалежно від обставин. Адже ніхто не знає, яку життя прожили б маленькі партизани, не станься в 40-е роки минулого століття вітчизняної війни.

Найважливіше в житті – бути гідним самого себе людиною; поважати себе як особистість; прагнути до зірок і допомагати людям, заплутавшим за життя.

Міркування про правильному поводженні ніщо без практичного застосування. Великі вчинки завжди починаються з маленьких речей. Становлення героєм починається з допомоги тим, хто її потребує.