Розвиток технологій

У 1955 році в світ вийшов Ford Taunus, фото якого наведено нижче. Йому дали позначення «15М». Під капот встановили силовий агрегат об’ємом 1,5 л. З допомогою цього двигуна вдалося збільшити швидкість до 130 км/ч.

Через 2 року з’явилася модель більш високого класу – 17М. Під її капотом стояв 1,7-літровий 60-сильний мотор. Також з особливостей можна відзначити підвіску «МакФерсон» і наявність ззаду телескопічних амортизаторів.

Потім було прийнято рішення оновити модель 12М. Дизайнери спростили форму капота, перенесли поворотники на радіаторну решітку, збільшили кількість молдингів. 1,2-літровий двигун замінили мотором об’ємом 1,5 л.

У 1960-му оновили модель 17М. Кузов зробили більш аэродинамичным, внаслідок чого він отримав назву «ванна». Версія пропонувалася відразу з трьома двигунами V4 – на 40, 50 і 65 л. с. до Речі, саме на цій моделі вперше застосували передній привід. А через 3 роки машини стали комплектувати системами вентиляції і обігріву.

У 1964-му вийшла нова лінійка моделей. На них почали ставити мотори потужністю 60, 65, 70, 85 і 90 л. с. І саме в цій лінійці з’явився купе Ford Taunus.

У 1967-му випустили автомобілі з двигунами на 108 і 125 л. с. З’явилася автоматична КПП і 5-швидкісна «механіка».

Цікаво, що моделі, що виходили у період з 1964 по 1967 рік, були останніми автомобілями, у яких символіка «Форд» розміщувалася на правому крилі у вигляді акуратного шильдика. А ще це покоління було п’ятим, яке корпорація розробила «з нуля».