Етимологія

Походить від іменника «дуб», утворена від праслов’янської dǫb. У числі іншого, від останнього відбулися:

• старослов’янське «дѫбъ»;
• українське «дуб»;
• болгарське «дъб»;
• сербохорватської «дуб»;
• словенське dôb;
• чеське, словацьке, верхнелужское і нижнелужское dub;
• польське dąb.

Слово порівнюють з:

• древнепрусским dumpbis, що означає «дубильна кора»;
• среднеболгарским «дѫбръ»;
• українським «дубрак», що позначає рослина під назвою «дубрівка», або «живучка»;
• польськими діалектними dąbrowy в значенні «дубовий» і dąbrza, що перекладається, як «діброва»;
• полабским dǫbrjánka, що означає «чорнильний горішок» і jabɫkodąb – «яблуня».

Ймовірно, початковим значенням є дерево.

Розглядаючи фразеологізм «дубина стоеросовая», перейдемо до другої його складової.

Значення прикметника

Про нього в словнику сказано наступне:

• По-перше, це розмовне слово, яке позначає «зростаючий прямо, сторч», коли говорять про дерева. Приклад: «В тому лісі дерева ростуть дурні».
• По-друге, у переносному розумінні слово вживають як лайливе або порицающее. Приклад: «Ви сидите тут всі дурні. І нічого вас не хвилює, ні до чого вам і діла немає».

Продовжуючи вивчати вираз «дубина стоеросовая», розглянемо походження прикметника, що має не одну, а кілька версій.