Демократичний політичний режим
Політичним режимом визначаються взаємини влади і суспільства, політичні свободи, методи управління і влаштування державного апарату. У чому встановлення того чи іншого політичного режиму сприяють традиції, культура, історичні події країни.
Демократичність держави характеризує рівень особистісної свободи і захисту прав, а також доступність участі у прийнятті державних рішень.
Історія демократії
Батьківщиною цього політичного ладу є Стародавня Греція, чиї мислителі сформулювали його визначення і основні принципи.
З давніх пір законотворча діяльність велася людьми на загальних зборах. Однак народовладдя стародавніх греків носило досить умовний характер — права і закони дотримувалися лише щодо громадян, але не рабів.
Середньовіччя в Європі відрізнялося процвітаючим монархизмом і феодалізмом. Тим не менш, деякі далекоглядні політики намагалися заручитися підтримкою різних верств населення при прийнятті політичних рішень. Законодавчі збори утворилися як логічне продовження з’їздів станових представників.
У настала пізніше Епохи просвітництва став рости інтелектуальний рівень суспільства, пізніше сталися революції проти старого монархічного порядку. В цей період розвивалися найважливіші цінності народовладдя, а також урядові органи, чия задача – висловлювати думку громадян.
Тим не менше навіть у розвинених країнах демократія була не для всіх, оскільки були присутні обмеження прав, пов’язані з підлогою, матеріальним становищем, расовими ознаками.
Зараз її принципи отримали широке поширення. З метою захисту прав людини та для боротьби з гострими соціальними проблемами, створені Міжнародні організації. Незважаючи на це, ідеальне суспільство — все ще предмет жвавих дискусій.
