З таким поняттям, як бюрократія, доводиться стикатися сучасній людині все частіше і частіше. Як правило, багато хто сприймають суть бюрократії як щось погане і заважає звичайним громадянам отримати бажаний результат при спілкуванні з чиновниками і службовцями різних організацій. Але що ж це за поняття насправді? Про це докладно в нашій статті.

Визначення поняття «бюрократія»

Це поняття є поєднанням двох слів – французького bureau, грецького κράτος і перекладається як «канцелярія» і «влада», тобто панування канцелярії. Що ж це означає?

Отже, простими словами бюрократія – це якась соціальна прошарок управлінців, які входять в певну організаційну структуру, для якої характерні вертикаль інформаційних потоків, чітка ієрархія і формалізація прийняття рішень.

Крім цього, під цим поняттям прийнято розуміти певний шар чиновників, які протиставляють себе суспільству і займають у ньому привілейоване становище. В цілому бюрократія – це не тільки керівники, але і система, яка створюється в органах влади та організаціях.

Таким чином, під бюрократією слід розуміти:

Категорію людей, які займають управлінські посади, наділені розширеними повноваженнями і беруть участь у процесі прийняття важливих рішень.

Процес, в якому беруть участь різні верстви населення для досягнення певних цілей.

Теорія бюрократії по Веберу

Макс Вебер (економіст і соціолог) був першим, хто почав вивчати цей феномен і поклав початок його детальному дослідженню.

Вчений визначив такі принципи концепції бюрократії:

• ієрархія наказів, яка збудована на легальної влади;
• на чолі всіх підлеглих є свій начальник, який відповідає за себе і за дії своїх працівників;
• праця має бути поділений по спеціалізації і функцій;
• відточена система виконання трудових процесів;
• система просування по службі вибудовується на основі досвіду, умінь, здібностей і має свої стандарти.

Вебер використовувати термін як визначення раціональної організації, яка має чіткі цілі розвитку без фаворитизму. В його розумінні бюрократія – це ідеальна система управління соціальними структурами та їх структурними підрозділами.

Вебер вважав, що бюрократія дасть чиновникам можливість домагатися цілей організації шляхом чіткого розподілу трудових функцій і слідування прийнятим правилам їх виконання.

Характеристику раціональної бюрократії Вебер дав наступну:

• згуртованість дій для досягнення поставлених цілей;
• дія безособових правил;
• відповідальність на кожній ділянці роботи;
• ієрархічна залежність.

У процесі детального вивчення Вебер став розрізняти позитивний і негативний стиль управління. Під ірраціональною (негативної) бюрократією він розумів ту систему, при якій процеси стають самоціллю, що негативно позначається на успіху організації. Іншими словами, бюрократія – це не спосіб досягнення цілей підприємства, а безглузде розмноження її атрибутів (наказів, розпоряджень, інструкцій тощо).

Поняття бюрократії на думку соціологів Р. Мертона і А. Гоулднера

Мертон та Гоулднер стверджували, що керівники і чиновники часто роблять з бюрократії самоціль. При цьому досягнення успіху всієї компанії відходить на другий план. Стає важливіше ведення ділової переписки, введення стандартів, норм і правил, а також контроль за їх дотриманням.

Мертон охарактеризував бюрократію наступним чином:

• у результаті чіткого виконання всіх формальностей керівники втрачають здатність приймати рішення на своєму рівні (вони стають залежними від думки вищестоящих);
• основним завданням працівників є чітке слідування визначеним правилам і інструкціям;
• жорсткі рамки змушують управлінців усіх рівнів відмовляються від творчого мислення: вони починають жити в рамках стереотипного мислення.

Всі труднощі і негативні процеси в організаціях часто стають наслідком перебільшення стандартизованих норм. Працівники знають, як їм слід поступати в тих або інших ситуаціях, але, як правило, жорсткість рамок поведінки і дій погіршує взаємодія з зовнішнім середовищем.

Відповідно до даної теорії бюрократії, цей метод управління має значні негативні риси:

• ігнорується природа людини;
• у соціумі відчуження стає нормою;
• людина не може висловлювати свою думку, особливо те, що йде на противагу загальноприйнятій мислення;
• люди починають підпорядковувати особисті цілі тим, що прийняті організацією;
• в організаціях спостерігається пристосуванство.

А. Гоулднер розділив бюрократію на два типи – представницьку (влада керується знаннями, досвідом та вміннями) та авторитарну (влада перетворює покору правилам в самоціль).

Види бюрократії

За час вивчення бюрократія істотно змінилася. Це відбувалося під впливом розвитку організаційних структур влади і різних установах.

На сьогоднішній день виділяють три види бюрократії:

Класичну або апаратну.

Професійну.

Адхократию.

Варто детально розглянути кожен з цих видів.

Класична бюрократія

Класична бюрократія – це повне дотримання загальноприйнятих правил і норм та виконання загальних управлінських функцій.

Можна виділити такі переваги класичної бюрократії:

• уніфікація діяльності;
• стабільність організації;
• централізація управління;
• чіткий поділ праці.

При цьому виділяють такі її недоліки:

• психологічні і розумові здібності працівників є другорядними факторами праці;
• слабка мотивація співробітників організації;
• прийняті рішення в непередбачених ситуаціях часто виявляються несвоєчасними і неефективними.

Як правило, класична бюрократія – основа управління в органах влади та на підприємствах, які перебувають у них у підпорядкуванні. При цьому вона ефективна і в компаніях, які слабо орієнтовані на зовнішню середу. Даний вид повністю відповідає моделі М. Вебера.

Адхократия

Адхократия – це вид бюрократії, який передбачає вирішення професійних труднощів і завдань шляхом об’єднання певних працівників, які необхідні в конкретній ситуації, бо зможуть застосувати всі свої навички та досвід.

Відмінність адхократии від раціональної бюрократії в тому, що перша не має чіткого поділу праці, жорсткої ієрархії і обумовлена мінімальними рамками формальності.

Професійна бюрократія

Даний вид припускає, що управлінці чітко орієнтовані на свої теоретичні та практичні знання, а також на всіх ділянках роботи знаходяться не випадкові люди, а справжні професіонали.

Професійна бюрократія володіє такими характеристиками:

• високий рівень компетентності управлінців;
• ведеться облік умов протікання управлінського процесу;
• менша формалізація робочих відносин;
• кожен управлінець може самостійно приймати рішення на своєму рівні, при цьому вищі керівники бувають не обізнані в рішеннях, що приймаються на деяких ділянках роботи;
• робочі місця групуються за принципом ієрархії і функцій працівників.

При цьому з переваг професійної бюрократії виділяють:

• завдання, в тому числі і неординарні, вирішуються набагато простіше і швидше;
• висока мотивація як особиста, так і загальна (організаційна);
• працівники мають можливість більш творчо підходити до вирішення завдань.

Недоліками професійної бюрократії може бути:

• різке зниження ефективності праці працівників при відсутності тенденції розвитку підприємства;
• постійна потреба організації в правильному пошуку і розстановці персоналу, так як необхідно знаходити гідних кандидатів, які зможуть нести відповідальність за свою ділянку і застосовувати власний досвід і знання на своєму робочому місці;
• потреба використання влади не тільки в рамках примусу і винагороди, але і влада експертну та інформаційну.

Російська бюрократія

У Росії бюрократія, на жаль, є основою побудови роботи більшої частини державних установ, відомств і організацій. Тому найчастіше доводиться стикатися з таким виглядом, як апаратна бюрократія, але при цьому вона часто буває викривлена. Таким чином, на папері в організації все викладено практично ідеально, проте реальний стан речей може бути зовсім іншим. Службовці можуть використовувати своє становище в особистих цілях і в деякі моменти порушують всі норми, стандарти та інструкції.

Ядром системи цінностей стають кар’єра керівника, з якою він пов’язує всі свої життєві очікування, а саме служіння організації стає засобом досягнення особистої вигоди. В силу деяких особливостей території і менталітету в даний момент застосування на території РФ раціональної (правильної) бюрократії не представляється можливим.

Висновок

Бюрократія є не тільки основою діяльності організацій. Вона база для побудови системи контролю над виконанням завдань і прийняттям управлінських рішень. Залежно від умов, цілей і можливостей визначається, який же вид бюрократії буде переважати.